Російський слід чи проблеми Європи: чому поляки блокують український кордон – експерти

Проблема блокади українського кордону польськими страйкарями через зерно, яке надходить до Польщі, набирає обертів. Широкого резонансу набув випадок, коли фермери висипали збіжжя з кількох вагонів на кордоні. Як стало відомо пізніше, воно їхало транзитом до Німеччини.

• Показати ціну продукції: до кордону з Польщею звезли підірвану техніку українських фермерів

Які причини такої поведінки страйкарів, як довго ще триватиме блокада та чи є у зазначеній проблемі сліди російських рублів – редакція META.UA дізнавалася у експертів.

Аграрна політика ЄС

Політолог Ігор Чаленко пояснив, що Польща знаходиться у процесі відстоювання аграрних дотацій з боку Брюсселя. На бюджетний період з 2020 по 2027 рік Польща має отримати від ЄС загалом 160 млрд євро, з яких близько 90 млрд – це безпосередньо дотації польським аграріям.

Польські аграрії – це здебільшого малі фермерства, вони дуже розгалуджені, їхня кількість сягає 1,3 млн господарств за польським переписом. Вони отримували і продовжують отримувати дотації від ЄС. Але у ЄС змінюються стандарти, на рівні Євросоюзу приймається нове законодавство в руслі зеленого курсу. І фактично аграрії опиняються в ситуацїі, коли вони змушені збільшувати собівартість продукції, але кінцева вартість лишається сталою, вона в тому числі регулюється на рівні ЄС. Якщо польські підприємства та фермерства не відповідатимуть зеленому курсу, вони будуть позбавлені дотацій.

Думку підтримує економіст Олег Пендзин. Він зазначає, що головною причиною того, що відбувається, є аграрна політика ЄС:

Вона створила умови того, що весь аграрний сектор ЄС є глибоко дотаційним. Європейські аграрії – це навіть не бізнес, а соціальна сфера. 70% доходу європейського фермера – це дотації, і якщо їх прибрати, аграрний сектор буде глибоко збитковим. По суті, ЄС своєю політикою законсервував проблеми, які є на сьогодні: неефективне сільське господарство, величезні витрати, дуже високі заробітні плати, конкурентні для європейських зарплат. На сьогодні ситуація полягає в тому, що українська аграрна продукція, яка потрапляє в ЄС, якісніша та більш конкурентна по ціні, навіть без дотацій. І, безперечно, вона витісняє польську. А польська аграрна продукція – це єдине джерело отримання дотацій. Тобто ЄС повинен суттєво змінювати свою аграрну політику. Без цього це буде продовжуватися.

Прецедентом стали також поодинокі випадки, коли польський бізнес закупляв технічне зерно з України, і потім, через певні спекуляції на внутрішньому ринку, міг його продавати за нижчою ціною, ніж була на ринку Польщі. Міг вдаватися до різних маніпуляцій для отримання надприбутку, адже логістика переорієнтувалася і більше зерна пійшло через європейські країни.

Це економічна підвалина, чому польські фермери актуалізують проблематику України. Вони вважають, що якщо нічого не робити, то нібито весь масив української агропродукції буде конкурувати з польською, – говорить Ігор Чаленко.

Політолог також наголосив: під час блокади минулого року Єврокомісія виділила додаткових 100 млн євро для п'яти країн, які ввели обмеження щодо української агропродукції на їхній території (Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, Болгарія). Більшу частину отримала саме Польща. Олег Пендзин додав: "Власне, шантажисти хочуть того ж самого зараз".

Більше того, жодної української зернини немає на польському ринку, й поляки це визнали. Їх зараз хвилює те, що німець купує українське зерно, а не польське. І ось, проти чого вони стоять. Продаючи зерно європейським країнам, ми не даємо можливості реалізувати його ж Польщі, ось тому бачимо таку позицію і блокування. Серед польських вимог лише приблизно 20% стосуються України, а всі інші вимоги стосуються Брюсселя й аграрної політики ЄС, – говорить Олег Пендзин.

Чаленко також говорить, що основний мітинг не пов'язаний безпосередньо з Україною:

В українському інформаційному просторі склалося враження, що вся Європа постала проти української агропродукції. Ні, це не так, жодним чином. Просто країни, які ближче до нас, використовують український фактор приблизно так, як республіканці маніпулюють зовнішньою підтримкою України, змішуючи її з південним кордоном США й штатом Техас. Це просто один із інструментів впливу для досягнення своєї мети, але не з ціллю нанесення шкоди саме України. Знову ж таки, через порушення нормальної логістики наш бюджет недоотримав за останній місяць 7 млрд грн. А в минулому році це коштувало до 10 млрд грн. Бізнес оцінює втрати приблизно в 1 млрд євро. З польсткої сторони такі ж втрати. Але вони готові піти на ці збитки, щоб відстояти підтримку від Брюсселі.

Вибори у Польщі: скільки ще триватиме блокада

Разом з тим, у поточній ситуації фігурує і політичний чинник.

Обидва експерти пояснюють: польські фермери ніколи не були в опозиції, натомість завжди були при владі. Вони складають третину від загальної кількості виборців, тому, зважаючи на вибори, які мають відбутися у Польщі навесні, польська влада, зокрема президент Дуда й прем'єр-міністр Туск, діють відносно страйкарів дуже обережно.

Швидко ця тема не припиниться, але може сильно звузитися, – зазначає Чаленко. – Ми вже бачили заяву пана Туска про те, що на кордоні будуть пропускати гуманітарні та військові вантажі. Мітинг буде продовжуватися, але розблокування кордону неминуче. Це буде як мінімум до кінця квітня, до завершення другого туру виборів. Плюс росія намагатиметься також її розхитувати. Це вже питання конкретно до польської влади, як вона зможе взяти під контроль те, що відбувається, адже ситуація показує дуже незадовільні питання щодо контрдиверсійної діяльності безпосередньо на території Польщі.

Експерти визнають наявність російського сліду у ситуації на польсько-українському кордоні, проте не він є найголовнішим фактором.

Чи може українська влада вплинути на ситуацію?

Наразі між Україною та Польщею, за участю представників Єврокомісії, проходять перемовини.

Це показує, що зерно проблеми не в Україні, а у відносинах поляків з ЄС. В принципі, позиція президента Зеленського була адекватною: зустріти на кордоні й вирішити питання. Це змусило президента Дуду й прем'єр-міністра Туска реагувати й говорити якісь подробиці щодо додаткових зустрічей і розв'язання проблеми. В даному випадку найголовнішим є те, крім деблокади самого кордону, щоб українці не були пасивними в цьому питанні. Треба показати свою горизонтальну позицію, бо щойно влада України буде втілювати якісь обмежувальні заходи щодо Польщі, це може сприйматись вкрай негативно і сприяти погіршенню двосторонніх відносин. Зараз проходить мітинг українських далекобійників на польському кордоні, це показує те, що українці не хочуть мовчати, і це позитивний момент. Також з'являються заклики не споживати польську продукцію на час блокади, а український ринок для Польщі теж важливий, – говорить Чаленко.

Двостороння торгівля між Польщею та Україною сягала 10 млрд євро, сільське господарство продає багато товарів Україні. Від блокади насправді страждає і Польща також: через неї може зменшитися кількість робочих місць у фермерствах.

У цій ситуації не варто приймати реакційні дії. Але якщо польська влада продовжить демонструвати свою недієздатнісь в цьому питанні й буде далі тримати Україну в заручниках, ми можемо звернутися до Арбітражу СОТ. Можемо подавати в суд також на безпосередніх організаторів акції. Наприклад, один вагон з зерном, який висипали, коштував компанії-власнику близько пів мільйона гривень. Ми розуміємо, що є безпосередні збитки й недоотримання продукції. Це все може бути підраховано і передано до суду. Україна, крім того, може самостійно контролювати обсяг продукції, яка потрапляє на їхні внутрішні ринки, і треба йти саме цим шляхом.

Нещодавно посольство України в Польщі висунуло вимогу щодо притягнення до відповідальності невідомих, які розсипали ріпак.