Оновлений макропрогноз МВФ: Гетманцев наголосив, на які цифри треба звернути увагу

Данило Гетманцев проаналізував зміни у макропрогнозі МВФ. Є суттєві розбіжності в оцінці ВВП за перший квартал 2024 року з боку Фонду і Держслужби статистики. За оцінкою МВФ реальний ВВП у 1Q 2024 (рік до року) попередньо збільшився на 3,8% (із деяким потенціалом до підвищення), тоді як за попередньою оцінкою Держстату – цей показник зріс на 6,5%. Різниця майже удвічі.

• В Україні погіршився індекс споживчих настроїв: інфографіка за травень 2024

Звідси збільшення різниці у прогнозах ВВП за підсумками 2024 року. МВФ погіршив річну оцінку зростання реального ВВП до 2,5-3,5% (з 3-4% у попередньому перегляді), тоді як Уряд зберігає по суті минулорічний прогноз на рівні 4,5%(4,6% при прийнятті бюджету-2024). Відповідно (а також з врахуванням більш інтенсивного сповільнення інфляції) Фонд знизив оцінку номінального ВВП на 2024 рік до 7 485 млрд. грн. (з 7 748 млрд. грн), тобто майже на чверть трильйони гривень, що означає потенційне зменшення податкової бази. Нагадаю, поточний прогноз номінального ВВП на 2024 рік з боку уряду залишається на рівні – 7 643 млрд. грн. Очевидно, що головним ризиком і стримуючим фактором, окрім самої війни, залишаються руйнування е/е інфраструктури.

У МВФ пояснили, що масові атаки на енергетичну інфраструктуру, в результаті яких близько половини генеруючих потужностей було серйозно пошкоджено або знищено, підірвали ділову впевненість, яка впала нижче нейтрального рівня у травні; дефіцит енергії впливає на домогосподарства та промисловість, оскільки ремонт потребує часу на тлі планового ремонту атомних електростанцій. Негативний вплив від енергопостачання перенесеться на 2025 рік і стримуватиме зростання.

Це означає, що війна продовжує породжувати значну невизначеність.

Це в тому числі утруднює поточні оцінки, планування і прогнозування, що видно по майже двократному розриву підрахунку реальної зміни ВВП за перший квартал 2024 року з боку МВФ та Держстату.

У стабілізаційних заходах маємо враховувати потенційно гіршу динаміку ВВП через руйнування е/е інфраструктури, вплив якої стане більш відчутним із 2 кварталу цього року і посилиться з настанням нового опалювального сезону. Цевідповідно може негативно вплинути на доходну базу і надходження внутрішніх податків і зборів. В оновленому Меморандумі перераховані можливі напрями закриття фіскального розриву за рахунок внутрішніх джерел, до впровадження яких маємо бути готовими за базового чи негативного розвитку подій.

Раніше ми писали, що в Україну надійшов транш від ЄС в розмірі EUR1,9 млрд.