Жодного повноцінного дефолту не буде, як не було майже 2,5 роки повномасштабної війни – Гетманцев

Economist випустив статтю, чим загрожує дефолт Україні, на уникнення якого вона має місяць. Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснює, про що саме йдеться та чи можливий все ж таки дефолт у нашій державі. 

• Нардеп: істерія про дефолт трохи, мʼяко говорячи, переоцінена

Деталі

Зокрема, йдеться про переговори щодо реструктуризації боргу з комерційними кредиторами, тримачами єврооблігацій, на суму близько 20 млрд дол. (також, імовірно, із власниками ВВП-варантів ще на 2,6 млрд дол.). Такі перемовини мають закінчитись до 1 серпня, зазначає Гетманцев. 

В принципі нічого нового у статті немає. Чим ближче до дати X, таких статей, експертних думок, заяв сторін, які публічно підштовхуватимуть або навпаки торпедуватимуть боргову угоду, буде ставати більше. Бо перемовини і не передбачались легкими. Принципово нічого не змінюється. Іншого шляху для сторін, ніж домовлятись, немає, – пише нардеп

За словами Гетманцева, Україна 60% свого бюджету витрачає на сектор безпеки і оборони, відповідно не зможе собі дозволити обслуговувати цю частину державного боргу. 

Бо якщо взяти тільки єврооблігації, то у найближчі 4 роки (2024-2027 рр.) ми маємо виплатити близько 13,5 млрд дол. відсотків і тіла кредиту з них, в тому числі у 2024 році – 4,5 млрд дол. (перші виплати мають бути вже у вересні 2024 року). Таких коштів немає у бюджеті, як би не хотілось цього кредиторам, і звісно, що вони це також розуміють

Нардеп запевняє:

Тому у будь-якому випадку угода буде. Питання лише в тому, чи це буде повноцінна реструктуризація (із списанням значної, не менше половини, основної частини боргу, суттєвим подовженням строків обігу нових випусків, і символічними поступками для кредиторів у частині обслуговування), про яку сторони домовляються зараз, чи продовження відстрочки за виплатами, що діяла останні 2 роки

Щодо дефолту. Сторони через брак часу можуть фізично не встигнути зафіксувати угоду 1 серпня, а зроблять це, наприклад, 1 вересня. У такому випадку це може бути певним чином відображено рейтинговими агентствами як технічний дефолт. Однак принципово нічого не змінюється. Ніякого повноцінного дефолту не буде, як його не було ці майже 2,5 роки повномасштабної війни, зазначає нардеп. 

Ринки і так розуміють, що допоки триває війна і немає визначеності щодо її завершення, ми не зможемо обслуговувати борги за євро-облігаціями на звичайних умовах. Тобто хто б що не говорив де-юре – ми не є і не будемо у стані дефолту, бо змогли договоритись із кредиторами і перенести виплати. І в цьому плані дуже важливо, щоб Україна і надалі діяла як передбачуваний боржник, домовлялась із кредиторами про відстрочку/реструктуризацію, а не діяла по-волюнтаристськи, на свій розсуд, мотивуючи це війною (як радять диванні експерти)

У повноцінному дефолті обидві сторони, тобто кредитор і боржник, не зацікавлені. Усі розуміють, що боргові перспективи України і доля більшої частини зовнішнього боргу (в т.ч. перед офіційними кредиторами) вирішуватиметься після війни, яку розпочала росія, і за наслідками її завершення.

Раніше ми писали, що Кабмін подав до ВРУ Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки.