Що треба зробити, щоб економіка України витримала нищівні удари агресора: всього 3 важливі речі

Олександр Бондаренко, керуючий партнер Bureau of Investment Programs, співзасновник Інституту Державної Ефективності.

Енергетика. У першу чергу треба відновити та захистити енергосистему. Захистити діючі підстанції та мережі від ракетних атак. Адже від стабільного енергопостачання залежить робота багатьох підприємств. І хоча процес інвестицій бізнесу в зелену енергетику (власні незалежні сонячні та вітрові електростанції) тільки розпочався - великі компанії на кшталт Нової пошти, ОККО, Епіцентру вже вкладають мільйони доларів у створення власної енергетичної інфраструктури (в середньому сонячна електростанція для виробничого підприємства на 3000 м2 і 0.5 Мвт потужності коштує 240 тис. доларів), - це вигідні інвестиції, адже поточна окупність станції СЕС складає 3-3.5 роки залежно від типу фінансування.

Що потрібно зробити: створити економічні та фінансові стимули для бізнесу, який встановлює сонячні та вітрові електростанції. Потрібні пільгові кредитні програми фінансування. Сьогодні те що заявлено: програма 5-7-9 для будівництва альтернативних джерел енергії. Але сам процес отримання цих кредитних грошей складний. Будуть вимагати додаткову заставу під цей кредит (в країнах ЄС такої умови немає). Або запропонують взяти кредит під 15-16% річних знов таки із додатковою заставою (окрім самого об'єкта будівництва). Для великого бізнесу це ще можливий варіант. Для середнього та малого бізнесу ці умови не є адекватними. Зазначу, що не всі банки ще й ухвалюють рішення про надання таких кредитів для МСБ.

Треба включати програму масового фінансування бізнесу під будівництво сонячних та вітрових електростанцій під 5-7% річних у гривні на 5-7 років.

Люди - це той ресурс, якого наразі критично не вистачає бізнесу. Тож друга важлива річ, яку треба запровадити якнайшвидше - економічне бронювання. Спеціалістів, яких треба вчити не один рік, забирають на війну. Багато підприємств через масову мобілізацію на межі зупинення.

На днях долучився до обговорення із заступником міністра економіки України та головою Торгово-промислової палати України нових правил бронювання співробітників через портал "Дія", які діють тільки для підприємств критичної інфраструктури. Вони можуть бронювати 50% співробітників від загальної кількості військовозобов'язаних. І з 1 грудня 2024 року ці нові правила запрацювали.

Статус підприємств критичної інфраструктури треба оновлювати вже за новими обов’язковими критеріями. Видані же раніше бронювання діятимуть до кінця лютого 2025 року.

Серед нових обов'язкових критеріїв, які відповідають статусу критичного підприємства:

• середня зарплата на підприємстві повинна бути не менше 20 тисяч гривень (лікарняні та відпустки не рахуються). Це відноситься в тому числі до зарплати працівника, якого бронює підприємство;
• відсутність заборгованості зі сплати податків перед бюджетом;
• третій критерій підприємство обирає самостійно із тих, які зазначені у постанові №76 або в регіональних чи галузевих критеріях. Підтверджує статус критичності листом профільне міністерство або ОДА.

Нові правила бронювання та спрощений процес допоможуть бізнесу зберігати хоча б половину спеціалістів для роботи підприємства. Але тільки тому бізнесу, який потрапляє під критерії підприємства критичної інфраструктури.

Що потрібно зробити: треба вирівнювати правила бронювання. Адже наразі так виходить, що під критичну галузь потрапляють чомусь всі резиденти Дія.Сіті - це виключно IT-бізнеси. А чим ІТ-підприємці кращі за виробників тих же меблів чи одягу?

Для нашої держави критично необхідно запровадити систему економічного бронювання. Без неї ми можемо втратити у 2025 році ще 200 тисяч кваліфікованих спеціалістів.

Законодавство: потрібна передбачувана і прозора система роботи всіх регуляторів і правоохоронців. В першу чергу це стосується податкового та митного законодавства. У нас особливо часто останні 2-3 роки змінюється законодавство. Найяскравіший приклад - історично високі податки з 1 грудня 2024 р.

Постійні нові правила з ліцензування, акцизами та митними деклараціями. Нескінченно змінюються правила митного контролю - на це скаржаться експортери. Регулярна зміна законів та регуляторних правил додає проблем та витрат підприємцям.

Що треба зробити: Хоча б 2-3 роки не змінювати законодавчі правила роботи підприємств. Бо бізнес і так дезорієнтований та не розуміє, як йому в мінливих законодавчих умовах, не кажучи вже про війну, рухатися та розвиватися. Скоротити перелік правоохоронних органів, які мають право контактувати з бізнесом та займатися “економікою”. Забрати всі економічні повноваження у СБУ, ДБР, обмежити НацПол по низці критеріїв. Реформувати БЕБ і перетворити цей орган на суто аналітичну функцію з автоматичним виставленням штрафів за порушення роботи. Прибрати повністю людський фактор та перевірки інспекторів.