Проблеми менеджменту в Україні: чому бізнесу складно розвиватися?

Один із найвідоміших експертів у сфері менеджменту, Пітер Друкер, сказав: "Не існує країн, що слаборозвинені, є лише погано керовані." І ці слова якнайкраще відображають ситуацію в Україні. Менеджмент в країні досі переживає складний перехідний період, що відображається як на рівні державного управління, так і на корпоративному середовищі.

• Зміниться головна валюта? Експерт розповів, навіщо НБУ переходить з долара на євро

Український бізнес намагається адаптуватися до умов нестабільності, воєнних викликів та глобальних економічних змін. Проте проблеми менеджменту залишаються головною причиною, чому багато компаній не розвиваються, втрачають кадри або не можуть витримати міжнародну конкуренцію.

Багато українських компаній працюють за принципом короткострокового виживання, а не стратегічного розвитку. Увага зосереджена на вирішенні поточних проблем, а не на довготривалому плануванні. Це призводить до хаотичних рішень, нестабільності в бізнесі та відсутності прогнозованого зростання.

Як це проявляється?

• Відсутність стратегічного бачення у топменеджерів.
• Низький рівень планування та прогнозування.
• Орієнтація на швидкий прибуток замість сталого розвитку.

Що можна зробити?

• Впроваджувати сучасні методики стратегічного планування.
• Навчати керівників основ довготривалого управління.
• Формувати культуру аналізу та прогнозування ринку.

Українські керівники часто демонструють дві крайнощі: або жорсткий контроль кожного процесу, що паралізує ініціативність команди, або повну відсутність системного підходу до управління. Наймаючи топменеджерів сьогодні, ми часто спостерігаємо хаотичність як бізнесу, так і самих управлінців. Роботодавці рідко хочуть дати 3 чи навіть 6 місяців для адаптації. Все частіше трапляються випадки звільнення вже за 3 тижні. Це не тільки демотивує управлінців, але й створює ще більшу кризу в управлінні, оскільки керівники не встигають розібратися в процесах і сформувати ефективну стратегію.

Результати такого підходу:

• Низька залученість співробітників.
• Висока плинність кадрів.
• Дефіцит лідерів, здатних мотивувати команду та вести її вперед.

Що робити?

• Вчитися делегування та працювати над розвитком лідерських навичок.
• Впроваджувати принципи гнучкого менеджменту та створювати ефективні команди.
• Створювати прозорі KPI та систему мотивації для менеджерів усіх рівнів.

Більшість українських керівників здобували досвід на практиці, а не через системне навчання. Водночас бізнес-освіта тільки набирає популярність, і далеко не всі компанії готові вкладати в навчання своїх топменеджерів.

Як це впливає на компанії?

• Відсутність розуміння сучасних тенденцій управління.
• Низький рівень управлінської культури.
• Обмеженість інструментів для вирішення складних бізнес-задач.

Що варто змінити?

• Популяризувати MBA-програми та корпоративне навчання.
• Роботодавцям інвестувати в розвиток керівників та їхніх управлінських компетенцій.
• Навчати менеджерів адаптивності та критичного мислення.

Українське бізнес-середовище досі страждає від бюрократії та корупції, що ускладнює процеси ведення бізнесу, залучення інвестицій та розбудову компаній на міжнародному рівні.

Які наслідки?

• Низький рівень довіри між бізнесом та державою.
• Відтік інвесторів та кваліфікованих кадрів.
• Відсутність зрозумілих правил гри для всіх учасників ринку.

Що можна зробити?

• Підвищувати корпоративну етику та прозорість усередині компаній.
• Впроваджувати стандарти ESG (екологічне, соціальне та корпоративне управління).
• Більше працювати над впровадженням міжнародних стандартів ведення бізнесу.

Через війну та економічні виклики багато кваліфікованих спеціалістів виїхали за кордон. Це особливо помітно в сфері менеджменту, де знайти досвідченого лідера стає дедалі складніше.

Що відбувається?

• Компанії не можуть знайти професіоналів із досвідом управління.
• Високий рівень плинності кадрів серед топ-менеджерів.
• Нестача наступників у компаніях, бо не розвивається кадровий резерв.

Як подолати проблему?

• Інвестувати у внутрішнє навчання та розвиток менеджерів.
• Підтримувати повернення фахівців із-за кордону, створюючи конкурентні умови.
• Впроваджувати програми адаптації для майбутніх керівників.

Проблеми менеджменту в Україні тісно пов’язані із загальним економічним та політичним середовищем. Проте вирішення цих викликів починається з усвідомлення важливості якісного управління.

Українським компаніям варто змінювати підходи, розвивати сучасне лідерство та вкладати в менеджерів, адже ефективне управління – це основа стабільного бізнесу та майбутнього розвитку країни.

Україна має великий потенціал, але його реалізація можлива лише через зміну управлінських підходів та формування нової культури менеджменту.

Юлія Потапова — досвідчена CEO та HR-керівниця з 15+ років досвіду в управлінні командами. Пройшла шлях від керівниці всеукраїнської громадської організації до HR-директорки та бізнес-партнерки з найму, а тепер власниці агенції. Як фундаторка HR-агенції PPower, вона створила компанію, що виступає проти дискримінації та ейджизму, підтримує мам після декрету та гнучкий формат роботи. PPower спеціалізується на підборі C-Level персоналу та має успішні кейси найму 40+ фахівців для одного проєкту. Команда використовує передові інструменти сорсингу, хантингу та Executive search, працюючи в різних сферах — від IT та фінтеху до ритейлу та FMCG, з географією від України до країн ЄС. PPower забезпечує не лише повний цикл рекрутингу, але й надає стратегічну експертизу та комплексний супровід на всіх етапах відбору персоналу.

Нещодавно експерт пояснив, чому НБУ відреагував підвищенням ставки на інфляцію.