Експерт: Зростання цін на нафту після ударів США по Ірану грає на руку кремлю

Останнім часом усі погляди спрямовані на Близький Схід через ірано-ізраїльський конфлікт, до якого доєдналися США. Унаслідок ударів останніх по ядерній інфраструктурі Ірану підвищилися ціни на нафту. Експерт, політолог, спеціаліст з комунікацій Razom We Stand Максим Гардус розповів, як ці події можуть вплинути на Україну.

• “Москва тисне, а Сербія підтримує Україну”: думка експерта про неочікуваний поворот

Деталі

Далі – слова експерта

Удари США по ядерних об’єктах Ірану запускають нову фазу нестабільності на енергетичних ринках, і реакція не забарилася: вже зараз ми бачимо короткострокове зростання ф’ючерсів на нафту марки Brent до понад $81/бар., а на горизонті - ризик, що барель перевищить позначку $90 або навіть $100, якщо Іран вдасться до фізичної або «гібридної» блокади Ормузької протоки. Це не просто загроза локальної ескалації - це удар по 20% світового морського експорту нафти й 25–30% скрапленого газу, що йдуть саме через цей вузол.

Короткострокові наслідки - стрибок цін на нафту та нафтопродукти створює тиск на ціну вуглеводнів по всьому світу, особливо в енергоємних секторах. Україна, як імпортер нафтопродуктів і газу, вразлива подвійно: по-перше, через зростання закупівельних цін на газ у період активного закачування в ПСГ, по-друге - через подорожчання дизелю й бензину, які критично важливі для аграрного сектору й логістики. Це означає не лише потенційне прискорення інфляції, а й ризики для стабільності бюджету на тлі відновлення.

Середньостроково ситуація виглядає ще складніше. Якщо ескалація буде тривалою й переросте в довгострокову війну або навіть наземну операцію, зростання цін на енергоносії може знівелювати частину зусиль із декарбонізації в країнах ЄС, що своєю чергою відтермінує обсяг інвестицій, які ми могли б залучити в українську «зелену» енергетику. І що гірше - висока ціна на нафту автоматично означає додаткові прибутки для Кремля. За моїми оцінками, якщо Brent зросте на $10/бар. і така ціна триматиметься хоча б два тижні, Росія отримає щонайменше $1 млрд додаткового нафтового доходу - навіть з урахуванням дисконту в 20–25%. Це напряму конвертується у ракети, що летять по наших містах.

Отже, ескалація між США й Іраном - це не тільки питання глобальної безпеки чи ядерного контролю. Це ще й момент істини для санкційної політики щодо Росії. Якщо Захід втратить фокус на енергетичних обмеженнях проти Москви, ми ризикуємо повернутися до ситуації 2022 року, коли Кремль мав повну свободу дій на енергоринку. Україні варто вже зараз посилювати дипломатичний і громадський тиск, щоб санкційна дисципліна не розчинилася в димі нової війни на Близькому Сході.

Нещодавно ми розповідали про стагнацію мирних переговорів.