З'явилися сигнали про ризики збільшення частки держави у банківській системі: що робити НБУ

НБУ вказав на ризики збільшення частки держави у банківській системі.

• Україні вистачить резервів для підтримки фіксованого курсу та стабілізації валютних очікувань

Деталі

Декілька цифр і висновків з останнього огляду НБУ банківського сектору (за І квартал 2023 року).

За даними Національного банку:

На кінець першого кварталу 2023 року доля державних банків у структурі чистих активів банківської системи зросла до 50,9% (+0,3 в.п. за квартал). Порівняно з початком 2022 року ця частка збільшилась на 4,2 в.п.

Частка державних банків у структурі депозитів фізичних осіб становила 60,4%. Порівняно з початком 2022 року ця частка збільшилась на 4,9 в.п.

На долю державних банків приходиться близько половини всіх відділень (структурних підрозділів) по банківській системі, 71% всіх активних платіжних карток (в т.ч. 56% - Приват), 81% банкоматів (в т.ч. 60% - Приват), 81% POS терміналів (в т.ч. 62% - Приват). По всім цим показникам частка держави на ринку збільшилась порівняно із початком 2022 року, окрім відділень, де вона майже не змінилась.

Домінуюча роль держави у банківській системі сформувалась після націоналізації Привату. Але якщо в останні роки до великої війни частка держави за чистими активами і роздрібними депозитами поступово зменшувалась з відповідно 54,9% і 62,5% у 2017 році до 46,7% і 55,5% у 2021 році, то під час війни вона знов почала зростати.

З одного боку, вагома частка держави виступила додатковим запобіжником для банківської системи під час війни. З іншого, продовження тенденцій посилення ваги державних банків на ринку несе ризики, оскільки, за оцінками регулятора, "збільшуються ризики концентрації, що може ускладнювати їх подальшу приватизацію".

Це також зменшувало ефективність грошово-кредитної політики НБУ. Зокрема концентрація ліквідності у державних банках, насамперед Приваті, обумовлювали більш слабку реакцію на підвищення процентної ставки і подальші заходи із підвищення привабливості гривневих активів. І хоча процентна політика і монетарна трансмісія є підтримуючими інструментами під час війни / фіксованого курсу, надмірна концентрація ліквідності у окремих держбанках знижувала ефективність їх застосування.

Для зменшення ризиків, за оцінками НБУ, необхідно дотримуватись стратегії скорочення частки державної власності у банківській сфері, про що додатково домовлено у новій програмі EFF з МВФ.

До початку повномасштабної війни для кожного з 4-х державних банків була розроблена своя стратегія розвитку і повного/ часткового виходу держави з капіталу. Зараз до них добавився 5-й, націоналізований у лютому 2023 року Pinbank (Перший інвестиційний банк), хоча його доля на ринку є малою. Звісно мова не йде про повну приватизацію великої 4-ки державних банків під час воєнного стану (для Укрексіму це питання не стояло і до війни), але можуть розглядатись варіанти входження МФО (EBRD, IFC) в капітал державних банків як міноритарного акціонеру.

Інший не менш важливий момент – це гарантування доступу банків усіх груп (державні, приватні, з іноземним капіталом) до державної програми пільгового кредитування (5-7-9). Значення цієї програми зростає. По суті зараз вона є головним джерелом, що підживлює кредитування під час війни. За даними НБУ, зараз залишок по кредитам виданим в рамках програми складає третину від працюючого гривневого кредитного портфелю бізнесу. Тому рівний доступ до програми є важливим для стимулювання конкуренції на ринку і та контролю за концентрацією банківських послуг.

$16,5 млрд зовнішнє фінансування бюджету за 5 міс.: який є ТОП-пріоритет України на найближчі роки.