Психологи Veteran Hub порадили, як допомогти людині, в якої гострий стрес

Під час повномасштабної війни надзвичайно стресові ситуації трапляються будь-де й з будь-ким, й надзвичайно часто. В Укрзалізниці зазначають, що зустріти людину, яка переживає гостру стресову реакцію, можна у потязі чи на вокзалі, в метро чи на вулиці, у закладі чи будь-якому іншому публічному місці. Тому перевізник поділився порадами від психологів Veteran Hub, які допоможуть вам підтримати людину, яка відчуває гострий стрес.

• В Україні застосовуватимуть психоделічну терапію для людей з ПТСР

Деталі

В Укрзалізниці радять пам'ятати, що гостра стресова реакція — це нормальна реакція психіки на ненормальні події. Нормально також і не мати такої реакції, адже всі люди різні. У Veteran Hub наголошують:

Базово наша психіка реагує на пережитий травматичний досвід гострими стресовими реакціями. Хтось може плакати, а хтось завмирає, хтось відчуває панічний страх, а хтось кричить чи сміється. Як коректно реагувати та допомогти іншій людині в такому випадку і як діяти, аби не нашкодити?

У Veteran Hub пояснюють, що гостра стресова реакція — це реакція психіки на сильний подразник або пережиту травматичну подію. Вона може з'являтися одразу після події або протягом 72 годин та проявлятися в поведінкових і емоційних реакціях, наприклад, завмиранні, нервовому тремтінні, панічному страху (атаці), агресії, плачу або сміху.

Психологи радять при зустрічі людини із такими поведінковими проявами не виносити судження про її психічне здоров'я. Гостра стресова реакція не дорівнює ПТСР. Не всі воїни мають ПТСР, не лише воїни матимуть ПТСР. Проте всі ми переживаємо травматичний досвід тієї чи іншої інтенсивності. Якщо ви не бачили причину гострої стресової реакції, не значить, що людина не мала травматичного досвіду.

Психологи Veteran Hub пояснюють, що ми будемо бачити такі прояви часто й маємо бути готові допомагати одне одному. Бо переживання травматичного досвіду є частиною життя кожного українця та українки, й за зовнішнім виглядом ми не можемо визначити, як давно цей досвід був отриманий.

Перша психологічна допомога під час гострої стресової реакції

1. Подбати про безпеку. Вивести з небезпеки або тригерної ситуації, не надавати допомогу, коли перебуваємо в знервованому стані чи нашій фізичній безпеці щось загрожує.
2. Стабілізувати. Забезпечити базові потреби, застосувати техніки стабілізації.
3. Почути. Активно слухати без порад, засуджень та обіцянок.
4. Перенаправити. Скерувати до кризових психологів на Лінію підтримки Veteran Hub: 067 348 28 68

Якщо у людини рухове збудження (наприклад, непосидючість, хаотичні рухи руками, постійна зміна положення тіла)

• Встановити контакт. Представитися, говорити спокійним і рівномірним голосом. Запропонувати відійти в безпечне місце, наскільки це можливо: в окреме приміщення або далі від великої кількості людей.
• Запитати про самопочуття. Якщо людина йде на контакт, то дати їй місце та час для розповіді.
• Не перебивати та активно слухати. Проявляти вербальний і невербальний інтерес за допомогою кивків та коротких фраз.
• Можна сісти навпроти та запропонувати разом подихати, використовуючи техніку 3х6 або дихання по квадрату, поєднуючи їх із ковтками води.

Якщо у людини завмирання або ступор (коли людина перебуває в ступорі, то завмирає і не реагує на зовнішні подразники)

1. Якщо ви можете зрозуміти, що вас чують та бачать, після встановлення контакту потрібно говорити з нею на вухо тихо, повільно, чітко й те, що викликатиме сильні емоції. Важливо будь-якими способами вивести її зі стану ступору.
2. Зігнути людині пальці на обох руках, так щоб нігті впилися в долоню. Великі пальці обох рук мають бути виставлені назовні.

Якщо у людини агресія (стан афекту)

• Після встановлення контакту краще для спілкування відійти від людей довкола. Перед цим обов'язково переконайтесь, що вам нічого не загрожує.
• Дати можливість виговоритися та "випустити пару". Не перебивати та не засуджувати за спосіб висловлювання. Не намагайтеся сперечатись та наводити логічні аргументи. Вас не почують. Спочатку погоджуйтесь з усім, про що людині важливо виговоритися.
• Після можна запропонувати виконати дихальні техніки для стабілізації.

Якщо у людини нервове тремтіння

Після встановлення контакту пояснити, що ви плануєте зробити та з дозволу самої людини різко й сильно потрясти її за плечі упродовж 10-15 секунд. У процесі бажано розмовляти з нею. Після покращення стану залишити наодинці, щоб людина могла відпочити або заснути.

Якщо у людини панічний страх (панічна атака)

1. Встановити зоровий контакт і спитати, чи можна взяти людину за руку. Це вже буде відволікати від симптомів і повертати в реальність.
2. Використовуйте вправу 5-4-3-2-1. Назвіть 5 червоних предметів, 4 звуки, доторкніться до 3 різних текстур, відчуйте 2 запахи, зробіть ковток води чи згадайте один смак. Головне — переспрямувати увагу від внутрішньої тривоги, страху та відчуттів у тілі.
3. Використати вправу на почергове скорочення м'язів: напружити м'язи на 5 секунд, а далі вголос сказати: "Розслабтеся". Розслабитися на 10 секунд і перейти до наступної групи м'язів.

Якщо у людини флешбеки

Встановити контакт. Під час розмови важливо нагадати, що людина є "тут і зараз". Можна сказати: "Це лише спогад. Зараз цього не відбувається. Це в минулому". Бути при цьому з людиною в контакті, запитувати: "Який сьогодні день? Де ви зараз? Скільки вам років? Куди ви йшли?".

Стати або сісти навпроти та запропонувати подихати повільно і глибоко. Допомогти зосередитися на навколишній реальності за допомогою органів чуттів, використовувати техніку заземлення.

Важливо розуміти: тут немає універсального рішення, тому що кожна людина переживає по-своєму. Після завершення флешбеку можна ще деякий час залишитися поруч із людиною та поговорити з нею.

Якщо людина плаче

Встановити контакт, спитати, чи потребує людина допомоги та чи не заперечує, щоб ви були поруч. Якщо людина не відмовляє в комунікації, встановити зоровий та фізичний контакт (спитати, чи можна взяти за руку) узяти за руку, покласти свою руку на плече або спину. Під час розмови застосовувати техніки активного слухання, тобто вербального та невербального підтвердження свого інтересу до розмови: кивати головою, вимовляти: "Так-так", "Ага".

Не зупиняти та не заспокоювати людину, не давати порад, не обіцяти, що все буде добре і не ставити запитань. Це дасть змогу виговоритися та виплеснути накопичені сильні емоції.

Також по безоплатну психологічну консультацію та емоційну підтримку воїни та їхні близькі можуть звернутися на Лінію Підтримки Veteran Hub за номером 067 348 28 68.

Нещодавно ми розповідали, як побороти емоційне вигорання.