Низькі температури можуть допомогти нам жити довше – вчені

Мало кому подобається холодна й вітряна зимова погода. Й, хоч останніми роками в Україні зима все тепліша, багато громадян за можливості намагаються у холодну пору року поїхати у тепліші країни хоч на кілька тижнів. Але, якщо абстрагуватися від впливу інших факторів, нижчі температури можуть допомогти жити довше. Проте не спішіть шукати літні тури в Антарктику – обмороження точно не додасть вам щасливих років життя.

• Діагностика та лікування ракових пухлин: чим може допомогти ядерна медицина

Деталі

Минулі дослідження запропонували кілька причин дивного впливу холоду на довголіття. Тепер вчені з Кельнського університету в Німеччині використали експерименти на хробаках, щоб визначити іншу можливу причину: холод керує процесом, за допомогою якого пошкоджені білки видаляються з клітин.

Декілька нейродегенеративних захворювань, які можуть розвиватися, коли ми старіємо, включно з хворобою Альцгеймера та Паркінсона, пов’язані з накопиченням шкідливих білків, тому виявлення того, як температура впливає на цей процес, є значним кроком вперед у плані пошуку способів потенційно уповільнити або навіть зупинити це погіршення.

Хоча сидіти на холоді навряд чи найближчим часом стане варіантом терапії, розуміння роботи процесів, які запускають низькі температури, може допомогти нам відтворити їх за допомогою цілеспрямованого лікування. У своїй статті дослідники зазначають:

Надзвичайно низькі температури згубні, але помірне зниження температури тіла може мати сприятливий вплив на організм. Хоча про вплив низької температури на довголіття повідомлялося більше століття тому, мало відомо про те, як холодна температура впливає на тривалість життя та здоров’я.

Дослідники провели випробування на хробаці Caenorhabditis elegans і культивованих клітинах людини в лабораторії, виявивши, що нижчі температури призвели до видалення згустків білка, які накопичуються на тваринних і клітинних моделях бокового аміотрофічного склерозу (БАС) і хвороби Хантінгтона.

Це було зроблено за допомогою структур, які називаються протеасомами (розщеплюють білкові відходи) і, зокрема, версії активатора протеасоми PA28γ/PSME3, виявленої в організмі людини. Знадобилося лише помірне зниження температури, щоб активатор запрацював і очистив потенційно небезпечні накопичення білка.

Команда також виявила, що трохи розумної генної інженерії може збільшити активність протеасоми, досягаючи того самого результату без охолодження. Це підвищує можливість лікування, яке могло б забезпечити роботу цих активаторів протеасом незалежно від температури тіла. Біолог Девід Вільчез з Кельнського університету в Німеччині зазначає:

Взяті разом, ці результати показують, як протягом еволюції холод зберіг свій вплив на регуляцію протеасом — з терапевтичними наслідками для старіння та пов’язаних зі старінням захворювань.

Вам це може здатися дивним, але хробаки C. elegans мають багато спільного з людьми, зокрема те, як білки у них можуть злипатися разом (хробак часто використовується в дослідженнях, оскільки ми маємо деякі важливі генетичні подібності).

Про взаємозв’язок між низькими температурами та старінням ще потрібно багато чого дізнатися. Наприклад, середня внутрішня температура людського тіла неухильно знижувалася протягом десятиліть, що могло вплинути на збільшення тривалості життя. Дослідники сподіваються, що активатор протеасоми PA28γ/PSME3 стане одним зі шляхів до здоровішого старіння.

Раніше ми повідомляли, що дослідники навчилися передбачати хворобу Альцгеймера за 10 років до початку її розвитку. Виявлення хвороби до початку виникнення симптомів може допомогти відтермінувати її розвиток.