Суд розглядає справу про конституційність військової служби за наявності релігійних переконань

Конституційний Суд України (КС) розпочав розгляд справи за скаргою громадянина Дмитра Зелінського про відповідність нормам Конституції обов'язку військової служби за наявності гарантованого Основним законом права на свободу віросповідання та права на альтернативну (невійськову) службу.

• Двоє пенсіонерів постануть перед судом: "зливали" ворогові дані про оборону

Деталі

Другий сенат 23 жовтня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дмитра Зелінського, - повідомляє КС на сторінці у фейсбуці в середу

За інформацією суду, під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав конституційну скаргу та обґрунтування заявника.

У повідомленні зазначено, що Зелінський звернувся до КС з клопотанням перевірити на відповідність частині четвертій статті 35 Конституції України частину першу статті 1 закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12 грудня 1991 року, згідно з якою "альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов'язку перед суспільством".

Виходячи зі змісту конституційної скарги, Зелінський, перебуваючи на військовому обліку в районному Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), отримав особисто за місцем проживання повістку з вимогою прибути до ТЦК та СП для відправлення для проходження військової служби в ЗСУ за призовом під час мобілізації.

Однак заявник не з'явився на зазначену вимогу й не повідомив про причини неявки, у зв'язку з чим орган досудового розслідування склав обвинувальний акт, і дії Зелінського було кваліфіковано за ст. 336 КК (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації).

У повідомленні суду наголошується, що свою поведінку щодо неможливості проходження військової служби Зелінський обґрунтовував релігійними переконаннями, оскільки "понад 20 років належить до "християнської спільноти Церкви Адвентистів Сьомого Дня".

Крім того, автор конституційної скарги зазначив, що повідомив орган досудового розслідування про ці обставини та надав відповідні підтвердні документи, водночас висловив бажання проходити альтернативну невійськову службу.

У КС зазначають, що суд першої інстанції визнав Зелінського невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні, а Апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора та постановив новий вирок, яким Зелінського визнали винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 336 КК і засудили до трьох років позбавлення волі.

Верховний Суд зі свого боку касаційну скаргу захисника Зелінського залишив без задоволення, а вирок Апеляційного суду - без змін.

Автор конституційної скарги посилається на ч. 1, 4 ст. 35 Конституції України, зазначаючи, що "конституційне право на свободу світогляду і віросповідання охоплює право на альтернативну (невійськову) службу".

На думку суб'єкта права на конституційну скаргу, кожен громадянин України, виконання військового обов'язку якого суперечить його релігійним переконанням, має право на заміну цього обов'язку невійськовою службою, а держава зобов'язана забезпечити реалізацію цього права.

Зелінський також зазначає, що Конституція України гарантує звільнення громадян, які за своїми релігійними переконаннями не допускають користування зброєю, від проходження військової служби за призовом, - йдеться в повідомленні

Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов у закриту частину пленарного засідання для ухвалення рішення.

На відкритій частині пленарного засідання був представник суб'єкта права на конституційну скаргу адвокат Олександр Храпач.

Раніше ми писали, що підозрюваним у зґвалтуванні неповнолітньої було відмовлено у мобілізації до ЗСУ.