Миру не буде у 2025? Реалістичний прогноз експерта, що лякає

Переговори між росією та Україною зайшли в глухий кут. Закордонні ЗМІ та партнери сумніваються у перспективах майбутніх контактів між країнами. Експерт Дмитро Франчук, колишній голова РДА, політичний аналітик та юрист, поділився власним прогнозом щодо переговорів про закінчення війни.

• “Москва тисне, а Сербія підтримує Україну”: думка експерта про неочікуваний поворот

Далі – слова експерта

Чому переговори залишаються заблокованими

Станом на середину 2025 року переговори між Україною та РФ залишаються в глухому куті через кілька ключових факторів:

• Несумісні позиції сторін. Україна наполягає на повному відновленні територіальної цілісності, тоді як РФ вимагає визнання анексованих територій.
• Політична ціна компромісів. Для обох лідерів поступки можуть коштувати внутрішньої легітимності.
• Війна — ще не “занадто дорога”. Жодна зі сторін не відчула критичного виснаження, яке б змусило піти на серйозні поступки.

Чи можливий прямий діалог Зеленського і Путіна у 2025 році?

На цей момент — малоймовірно, якщо не зміняться фундаментальні умови:

• Кремль не визнає легітимність Зеленського після закінчення його конституційного терміну (позиція РФ).
• Україна не сприймає ультимативну риторику Москви та відкидає будь-які “мирні ініціативи”, що передбачають поступки суверенітетом.

Прямі переговори будуть можливі лише після реального перелому на фронті або значної зміни міжнародного тиску (наприклад, чіткий ультиматум від Китаю чи США).

Посередництво: чи можуть Китай, Ватикан або Туреччина зрушити процес?

• Китай

Виступає за “замороження конфлікту”, але не вимагає від РФ повернення територій.Може відіграти роль у стримуванні агресії, але навряд чи зможе примусити Путіна до поступок.

• Ватикан

Веде “моральну дипломатію” — гуманітарні місії, обміни полоненими. Його роль — радше символічна, ніж стратегічна.

• Туреччина

Має досвід (зернова угода, обміни військовополоненими). Зберігає довіру з обох боків, але її вплив обмежений без підтримки Заходу.

Висновок: Посередники можуть створити платформу, але не змінять суті конфлікту без зміни позицій сторін.

Що може змінити динаміку переговорів?

• Воєнний перелом — одна зі сторін досягає критичного успіху або зазнає нищівної поразки.
• Внутрішньополітичні зміни — в РФ (зміна влади, дестабілізація) чи в Україні (перехід до іншої стратегії через втому суспільства).
• Втома Заходу — послаблення підтримки, зміна влади у США або ЄС.
• Міжнародний тиск — нові ініціативи G7, ООН або коаліції нейтральних держав.
• Замороження конфлікту — на кшталт Корейського сценарію: не мир, але й не гаряча фаза війни.

Чи можливий “реалістичний мир” без шкоди для України?

Так, але лише за умов:

• Гарантії безпеки від міжнародних партнерів.
• Механізми повернення територій у довгостроковій перспективі (через суди, санкції, тиск).
• Поступова нормалізація без визнання анексій.
• Перехід до “холодного миру” з дипломатичним, інформаційним і санкційним фронтом.

“Реалістичний мир” ≠ капітуляція, а стратегічне вигравання часу для відновлення, зміцнення й політичного тиску на РФ у майбутньому.

Як бути Україні зараз?

• Утримувати міжнародну коаліцію.
• Масштабувати оборонну промисловість і власне виробництво.
• Готуватися до довгострокової оборони і реінтеграції.
• Зберігати єдність суспільства і легітимність влади.
• Формувати візію “післявоєнної України” — соціальної, економічної, міжнародної.

Висновок:

Мир — це не подія, а процес. 2025 рік навряд чи стане роком прориву, але він може закласти фундамент для майбутнього компромісу без капітуляції. Головне — не втратити суб’єктність і стратегічне бачення.

Нещодавно експерт розповів про мирний план Трампа.