Ера "дивідендів від миру" закінчилась... Потрібне відновлення довіри?

Із зрозумілих причин українці будь-яку подію світової політики розглядають крізь призму її можливого впливу на російсько-українську війну. Всесвітній економічний форум в Давосі, маючи на увазі його вагу в світовій політиці, апріорі не міг бути винятком. Цього року гаслом форуму стало "відновлення довіри". Для обговорення було обрано чотири основних теми: безпека і співпраця в розколотому світі; економічне зростання та робочі місця; потенціал і ризики використання штучного інтелекту; довгострокова стратегія для клімату, природи та енергетики.

Україна використала можливості ВЕФ для просування власних наративів, передусім Формули миру, в кількох форматах: виступ президента Володимира Зеленського, зустріч глави ОП Андрія Єрмака з представниками безпекової сфери 83 країн, діяльність Українського дому. Дійсно, Володимиру Зеленському аплодували стоячи, але... Але ми повинні пам’ятати, що тенденція зниження підтримки України в країнах Заходу насамперед виявляється серед пересічних громадян, а не політиків і експертів. Обговорення Формули миру з представниками більш ніж восьми десятків держав, звісно, є важливим, але... Але ці дискусії скоріше дозволили зайвий раз переконатися в позиції тих чи інших країн. Невипадково ж деякі учасники зустрічі озвучували кремлівські фантазії.

Таким чином, ВЕФ став ще одним епізодом тривалого інформаційного протистояння російській агресії. Він мало що змінив, більшою мірою актуалізував. По-перше, російсько-українська війна залишається важливим питанням порядку денного світової політики, серед західних урядовців зростає розуміння її екзистенційного характеру не тільки для України, для демократії загалом. Разом з тим, вона не сприймається в якості єдиної (а багатьма навіть в якості ключової) загрози національній та міжнародній безпеці. Оприлюднена на форумі доповідь "Глобальні ризики 2024" є переконливим свідченням цього факту.

По-друге, позиція держави стосовно російсько-української війни прямо корелюється з рівнем її розвиненості, насамперед зрілістю демократії, громадянського суспільства. Політика розвинених демократій обумовлюється передусім ціннісним виміром. Серед нерозвинених держав підтримка України, в разі її наявності, має переважно ситуативний та суто прагматичний характер. Це не означає, що Києву не варто працювати з країнами Глобального Півдня. Це означає необхідність чіткого усвідомлення мети взаємодії з державами такого роду.

У контексті дієвого укріплення нашого потенціалу протистояння агресії набагато продуктивнішою і перспективнішою була інша подія – підписання безпекової угоди з Великою Британією. Однак ця подія заслуговує на окрему розмову. Зауважимо лише, що необхідно уникнути чергової пастки самонавіювання, оголосити табу на визначення "безпекові гарантії" та усвідомити, що йдеться про безпекову співпрацю (принаймні на теперішньому етапі).

І останнє, попередження міністра оборони Великої Британії Гранта Шаппса про те, що "ера дивідендів від миру закінчилася", більшою мірою адресовано західній аудиторії, однак дослухатися до них варто також багатьом в українському політикумі та суспільстві. Та й гасло ВЕФ щодо необхідності відновлення довіри для нашої країни також вкрай актуальне.

Про експерта: Юрій Теміров — кандидат історичних наук, декан факультету Історії та міжнародних відносин ДонНУ імені Василя Стуса (м. Вінниця), автор 32 наукових публікацій.

Зеленський про підсумки роботи у Давосі: "Серед головного – Формула миру та її підтримка"