Микола Томенко пояснив, що не так із планом скорочення Кабміну

На початку березня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував скорочення чисельності Кабінету Міністрів України на третину. Таке рішення голова Уряду пояснив необхідністю заощадити кошти на утримання державного апарату.

• "Ефективності буде нуль": Андрющенко розкритикував скорочення міністерств

Кореспондент Meta.ua звернувся до екснародного депутата України, колишнього заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка із проханням пояснити, що зміниться для України у випадку, якщо скорочення Кабміну все ж відбудеться.

Далі – пряма мова експерта 

Нам потрібний ВОЄННИЙ УРЯД, а не просто СКОРОЧЕНИЙ на третину УРЯД! Головна проблема нинішньої влади — це запізніла і неправильна реакція на суспільний запит. Дійсно, громадськість гостро критикує видатки на владу й не лише на Уряд. Це і збільшення видатків на податкову, прокуратуру… не кажу вже про 840 мільйонів гривень на піар парламентських партій лише в 2024 році. Проте вирішення питання не лише у скороченні.

Нагадаю, що уряд не має затвердженої Програми діяльності з 2020 року. Так що він нині робить? Тому спочатку стратегія і програма діяльності. Потім — підбір фахових і патріотичних виконавців і не лише із числа депутатів та друзів із "Слуги народу". Далі оптимізована структура Уряду під стратегію і програму. За цим — скорочення та оптимізація ВСІХ інститутів державної влади, де має місце дублювання функцій. 

Затвердження штатного розкладу від Міністерства до апарату ОТГ, із визначенням МКС максимальної чисельності та не більш як трьох заступників керівника тощо. (Для прикладу в МОН — 9 заступників Міністра, у Київського міського голови — 13). Затвердження єдиної сітки оплати, де нарахування премії можливе лише за результатами річної діяльності й у розмірі не більш як 100 відсотків. Це покроковий алгоритм правильної оптимізації нинішньої неефективної і надто коштовної, для платників податків, Урядової машини, а не механістичне скорочення кількох міністерств.

Про експерта: Микола Томенко — громадський  діяч, доктор політичних наук. Народний депутат IV—VIII скликань, з 11 грудня 2014 до 25 березня 2016 — Голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Заступник голови ВРУ (з 8 лютого до 14 червня 2007 та знову з 2 вересня 2008 до 12 грудня 2012). З 4 лютого до 8 вересня 2005 року — віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань. Очолював Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформації у ВРУ IV скликання з 2002 по 2005 рік та у ВРУ VII скликання з 2012 по 2014 рр., а також парламентський Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (2007-2008) у Верховній Раді України VI скликання.