Експерт розповів, що стоїть за візитом путіна до КНДР та В’єтнаму

Однією з головних політичних подій тижня став візит російського диктатора путіна до КНДР та В’єтнаму. Meta.ua звернулася до політичного експерта Олексія Буряченка із проханням пояснити, що можуть означати ці мандри путіна азійськими країнами для світової безпеки та для України зокрема.

Далі — пряма мова експерта

Візити путіна до Північної Кореї та В’єтнаму мають як спільні риси, так і багато в чому відрізняються. Якщо візит до Пхеньяну, який путін востаннє відвідував ще у 2000 році, більш військовоорієнтований для росії, то до Ханою цей візит більше спрямований на економічне співробітництво. Але знову ж таки, через військову призму. Бо одна з цілей — використовувати В’єтнам, як одну з країн, яка буде постачати рф товари подвійного призначення з того самого Китаю. Тобто, країна, яка піде назустріч рф і не буде боятися санкцій колективного заходу.

Направду, росії є що запропонувати і КНДР, і В’єтнаму. Північна Корея – це три компоненти. Перший — продукти харчування. Там питання продовольчі є одними з найголовніших, перманентний голод. Тому якщо їхній диктатор Кім Чен Ин реалізує той фактор, що вони голодували, а після візиту путіна перестануть, то це звичайно підвищить рівень легітимізації його рішень та буде додатковим мотивуючим фактором не тільки для нього самого, а й для зближення співпраці із рф. Адже для Північної Кореї санкції серйозно подіяли, економіка знаходиться у серйозній рецесії. І на фоні того, що КНДР – це невелика за своїм розвитком країна, їм не вистачає продуктів харчування і сировинної складової. А оскільки немає достатнього рівня економіки, провисає і технологічний компонент. І багато таких аспектів їм може компенсувати росія. Тому й візит настільки пафосний, що й Північна Корея намагається видати його для внутрішньої та зовнішньої комунікації таким символічним, оскільки, навіть з офіційних заяв обох сторін, стає зрозумілим, що це може бути той визначальний фактор, який може стабілізувати економіку Північної Кореї, не дивлячись на всю міжнародну ізоляцію.

Так ось перше — продовольчі питання, друге — питання військових та космічних технологій, які є після Земського союзу у рф і яка може поглибити їхній ядерний компонент. Не лише ядерний, а й носіїв ракет. А це загроза не тільки для найбільшого партнера колективного Заходу у Східному регіоні (Японії), а цілком вже й загроза для США з боку Північної Кореї. А про Південну Корею я вже мовчу. Тому ця співпраця дуже збентежила колективний Захід. Обидва ці візити спрямовані на масштабування та вихід на новий, якісний кількісний рівень російського ВПК. За рахунок різних компонентів, як з Північної Кореї, так і з В’єтнаму. І тут же питання не в Україні. путін буде відновлювати свій втрачений геополітичний вплив за ці 2,5 роки у таких регіонах, як Африка та Азія. Навіть Південна Азія, яка економічно дуже цікава, може відкрити свої ворота у вигляді якраз-таки В’єтнаму. 

Питання дуже комплексне. Бо чим більше буде розкручуватися спільний ВПК рф та КНДР, тим більше викликів стоятиме перед Європою та США. Адже провокації будуть збільшуватися та масштабуватися в розмірі. Це серйозне, нетривіальне завдання, роз’єднати смичку Китаю та росії, а також росії та КНДР. Адже вона дійсно має дуже серйозний потенціал, якщо не в короткій, то в середньостроковій перспективі.

Крім продовольчого питання та військових технологій, Північну Корею також цікавить питання сировини. Це і метали, і руда, газ, нафта, алюміній, сировина. Усі природні ресурси. І четверте — звичайно, гроші. Це зовнішній ресурс для економіки КНДР. Тут розрахунок на те, що росія платитиме багато і це може стати одним з основних факторів їхньої співпраці. А для росії, звичайно, це може допомогти із вирішенням питання виробництва зброї, враховуючи і технологічність, і індустріальну направленість, і дешеву робочу силу. Тому, Північна Корея буде закривати комплекс військових задач, які зараз є пріоритетними для путіна. А взамін отримуватиме все, щоб витягнути країну з дуже серйозної рецесії.

У В’єтнаму ж ситуація дещо інша, оскільки він вважається в регіоні партнером Сполучених Штатів і туди прийшло багато китайських підприємств. В’єтнам веде таку різносторонню економічну політику, і з країнами Європи, США і з Китаєм, та й з іншими країнами у тихоокеанському регіоні. Він відмовився бути присутнім на саміті миру і послав свого представника на рівні заступника міністра зовнішніх справ на саміт БРІКС, який відбувся напередодні саміту миру. Тим самим, В’єтнам дав путіну сигнал, що він зацікавлений у конструктивних відносинах із москвою. Можливо, це й була ціна візиту путіна до В’єтнаму. А далі, звичайно ж, це можливість і працевлаштування самих в’єтнамців на підприємствах рф з однією сторони, а з іншої – це можливість направляти технології та чіпи з того регіону направляти на військові потреби рф. А третя причина – суто суб’єктивна: путіну просто приємно дати ляпаса США, оскільки він, знаходячись під санкціями та в ізоляції, зможе витягти В’єтнам з зони геополітичного впливу США.

І звичайно, обидва ці візити матимуть великий резонанс в контексті політичного протистояння США напередодні виборів. Я б навіть сказав, політичної турбулентності. Свого часу Трамп мав дві зустрічі з Кім Чен Ином, які нічим не завершилися. Більше того, була ще й критика в бік США. І яким чином це обіграється у внутрішньополітичному питанні США, чи на бік демократів, чи на бік республіканців, поки важко сказати. З приводу В’єтнаму, ці візити путіна гучно вдарять по позиціях демократів, яких представляє Джо Байден.

Одним словом, ці візити мають цілий наслідок практичних цілей для всіх сторін, а ще й багато геополітичних наслідків, на які також розраховує російська федерація, вносячи розкол серед західних партнерів і навіть у внутрішню політику США напередодні виборів.