Експерт пояснив, чому саміт БРІКС – це небезпечна какофонія з ризиком глобального поширення

Політичний експерт та декан історичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса Юрій Теміров ексклюзивно для Meta.ua поділився думками стосовно саміту БРІКС, який минулого тижня відбувся в Казані.

Далі – пряма мова експерта

22-24 жовтня 2024 р. в Казані відбувся ХVI саміт БРІКС. Цього разу в зустрічі вперше в статусі повноправних членів групи взяли участь Єгипет, Ефіопія, Іран та ОАЕ, представники ще близько 30 країн долучилися в якості запрошених. Підсумки саміту отримали вкрай різнорідні оцінки: від "театру путіна" до "зростаючої загрози Заходу". Кремлівський затворник потребував шоу, яке б продемонструвало фейковість міжнародної ізоляції як його особистої, так і росії. Сольний номер у путінському спектаклі виконав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. Щодо зростаючої загрози Заходу, то на думку індійського експерта Брахми Челлейні, "розширена група БРІКС+ має величезний глобальний вплив". І далі: "Вона повністю затьмарює "Групу семи" демографічно (майже 46 відсотків світового населення проти 8,8 відсотка у G7) та економічно (35 відсотків світового ВВП проти 30 відсотків у G7)". Крім того, "економіка країн БРІКС, найімовірніше, стане головним мотором майбутнього зростання світової економіки".

Члени об’єднання визначають стратегічним завданням створення світового порядку альтернативного західному. Зрозуміле, на перший погляд, бажання насправді потребує відповідей на кілька важливих питань. По-перше, чи визнають члени БРІКС, що порядок передбачає систему принципів, правил норм, які регулюють взаємодію суб’єктів світової політики? Якщо так, то повинні усвідомлювати, що ліберальний світовий порядок, який лобіює Захід, насправді не є західним, не є інструментом його домінування. Просто Захід готовий дотримуватися цих правил, а держави БРІКС, з різних причин, але передусім через відсталість, робити це не здатні. По-друге, було б доречним представити не декларативні, а функціональні норми світового порядку альтернативного західному. По-третє, варто переконатися, що пропонована альтернатива є узгодженою та не стане легкою жертвою чисельних протиріч всередині групи на кшталт китайсько-індійських. І ще одне застереження, яке потребує спростування: наскільки консолідованим і рішучим у своїй революційній опозиційності гегемону є угрупування, якщо для більшості його членів страх перед західними санкціями переважує солідарність з кремлем?

Що стосується сподівань Брахми Челлейні на те, що "економіка країн БРІКС, найімовірніше, стане головним мотором майбутнього зростання світової економіки", то нагадаємо, що економіка лідерів об’єднання обтяжена загрозливими структурними напруженнями. Про китайську модель уже давно не пишуть із захватом, вона переважно привертає інтерес у контексті можливих міжнародних наслідків її системних недоліків. Економіки країн БРІКС дійсно мають шанс перетворитися на локомотив, але... локомотив глобальних проблем.

Заслуговує на увагу думка Джима О’Ніла, авторитетного експерта, колишнього міністра фінансів Великої Британії, який свого часу першим запропонував акронім БРІКС. Він задається питанням: чи була коли-небудь у БРІКС спільна мета, крім символізму? До речі, про символізм. За свідченнями кореспондента Бі-Бі-Сі, сайт саміту нагадує відвідувачам, що їм варто мати готівку, бо Mastercard и Visa не працюють у росії, а тому лише готівкові долари та євро можливо вільно обміняти на готівкові рублі.

МЗС України обґрунтовано зазначило, що "спроби москви нав’язати уявлення про нібито альтернативну позицію т.зв. Глобального Півдня щодо російської агресії проти України зазнали чергового фіаско. Декларація продемонструвала, що БРІКС, як об’єднання, не має єдиної позиції щодо російської агресії проти України". І в цьому питанні група продемонструвала благозвучну для українців какофонію.

21 жовтня напередодні саміту авторитетне видання "Foreign Policy" оприлюднило матеріал під назвою "Чи зможе БРІКС зрештою кинути виклик Заходу?" Думаю, відповідь очевидна.