Які важливі законопроекти ухвалила ВРУ 21 вересня: деталі

Рада звернулася до міжнародних організацій щодо засудження проведенням рф незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

• Рада розгляне законопроєкт, який захистить українців від швидких кредитів

Деталі

ЗА постанову №10054 - 307, пише народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.

Також Рада прийняла постанову №10071 про фактичне скасування висновку ДАСУ по військовим закупівлям. За - 306.

Верховна Рада України постановляє:

1. Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів).

При цьому рівень прибутку у складі вартості таких держконтрактів пропонується визначати рішеннями уряду, чинними станом на 24 лютого 2022 року.

Водночас передбачено, що рівень прибутку у складі вартості на виготовлення та постачання безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначатиметься окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

Як зазначається в пояснювальній записці, відповідно до закону "Про внесення змін до закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", Верховна Рада делегувала Кабміну повноваження визначати особливості здійснення оборонних закупівель у період воєнного стану. Таке рішення зумовлене необхідністю спростити їх правове регулювання з метою прискорення їх здійснення, а також необхідністю швидкого реагування на зміни у безпековому середовищі.

Водночас, зазначають нардепи, окремі підзаконні нормативно-правові акти, ухвалені Кабміном, не лише не спростили правове регулювання оборонних закупівель під час воєнного стану, а й ускладнили правозастосування чинних норм і порядків. Так, норми урядової постанови "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт, послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" від 20 березня 2022 р. №335 були виписані з порушенням вимог щодо правової визначеності як елемента верховенства права (стаття 8 Конституції).

Це стосується положення пункту постанови №335, який встановлює, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). В результаті склалася ситуація, коли різні відомства тлумачать зазначену норму по-різному.

За наявною у Верховній Раді інформацією, Міністерство оборони, Міністерство економіки та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості дотримуються правової позиції, згідно з якою постановою №335 не скасовувалася можливість урахування прибутку у складі ціни на постачання, а лише спрощено підставу визначення ціни під час здійснення оборонних закупівель, а саме: замість складання розрахунково-калькуляційних матеріалів та узгодження їх із замовником передбачено надання замовникові калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного договору (контракту).

Однак Державна аудиторська служба України вважає, що нормами постанови №335 обмежено можливість включення прибутку виконавця оборонного замовлення до складу ціни на постачання під час дії правового режиму воєнного стану. Правову позицію Держаудитслужби відображено в документах ревізій окремих питань фінансово-господарської діяльності Міноборони та військових формувань за період з 1 січня 2022 року по 13 грудня 2022 року.

Згідно з висновками констатуючої частини акта Держаудитслужби від 27 березня 2023 року №000800-21/5т ревізії Міністерства оборони України за 2022 рік, що зазначені в листі №000800-14/5639-2023 від 18 травня 2023 року, суб'єктами господарювання виконавцями державних контрактів з оборонних закупівель "завдано збитків державному бюджету в сумі 2 441 666,72 тис. грн", шляхом включення сум прибутку, визначених Порядком здійснення оборонних закупівель, затвердженого постановою КМУ від 3 березня 2021 року №363.

Водночас, згідно з листом Міноборони від 5 червня 2023 року №220/6339, матеріали ревізії передані Держаудитслужбою правоохоронним органам і долучені до двох кримінальних проваджень. Також було зареєстровано ще 17 додаткових кримінальних проваджень.

У парламенті наголошують, що постанова №335 визнана такою, що втратила чинність, але її помилкове тлумачення покладено в основу актів ревізії Держаудитслужбою державних замовників у сфері оборони у відповідні періоди, тому наслідки відповідного правозастосування потребують додаткового врегулювання із дотриманням національних інтересів та економічної безпеки оборонно-промислового комплексу держави як невід’ємної складової сектору безпеки та оборони.

Рада прийняла законопроект №9610 про національні меншини. ЗА в цілому - 318. Ще одне євроінтеграційне рішення.

Законопроєкт враховує рекомендації Венеціанської комісії. Зокрема документ закріплює оновлене визначення "національні меншини (спільноти)", що базується на основі інклюзивного підходу та відповідної Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 р.

Пропоновані зміни передбачають державні гарантії безоплатного забезпечення підручниками (зокрема електронними) здобувачів повної загальної середньої освіти, які належать до національних меншин (спільнот).

Зміни також забезпечують можливість використання мов національних меншин (спільнот) у сфері реклами, під час здійснення публічних, культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів, надання екстреної допомоги, надання допомоги та захисту жертвам домашнього насильства, догляду в будинку-інтернаті для громадян похилого віку.

Законопроєкт уточнює критерії, на основі яких розроблятимуть методологію використання мов національних меншин (спільнот) у населених пунктах, де традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот), або в яких такі особи становлять значну частину населення.

Законопроєкт також дає визначення таким поняттям, як "спеціалізовані книгарні, створені для реалізації прав національних меншин (спільнот)", "супровід (конферанс)".

Парламент прийняв за основу доопрацьовану версію законопроєкту №9269 щодо фінмоніторингу політично значущих осіб

Фактично замість обмеження в три роки, знову повертається принцип "once pep-forever pep". Також створюється реєстр PEP-ів.

ЗА основу - 260. Цей пункт є структурним маяком меморандуму з МВФ і має бути виконаний до кінця вересня 2023. Також це остання умова для відкриття перемовин про членство з ЄС.

Парламент прийняв за основу законопроект від Нацбанку №9422 про обмеження ставок мікрокредитувальників.

Законопроєкт пропонує обмежити максимальну ставку на рівні 1% на день (станом на зараз вона буває 2-3% і більше). За - 243.

Головне про законопроєкт:

Обмежується відсоток для мікрокредитів, захищається позичальник від свавілля з боку кредитних установ.

Виконуються міжнародні зобовʼязання України в частині регулювання ринку небанківських фінансових послуг.

Раді рекомендували відмовитися від шрифтів російського походження.