Через зміну клімату гігантські рої сарани можуть поширитися на нові території

Нове дослідження вчених показує, що незабаром гігантські зграї сарани можуть поширитися на нові регіони на півдні та заході Центральної Азії, оскільки нестабільні погодні умови, спричинені глобальним потеплінням, створюють найкращі умови для комах.

• Вчені відкрили новий вид гігантської анаконди, й допоміг їм у цьому Вілл Сміт

Деталі

У період між 2065 і 2100 роками ареал пустельної сарани може розширитися на 13-25% в результаті циклічних посух, які забезпечують спекотну суху погоду, в якій сарана процвітає, і випадкових сильних дощів, які дозволяють її яйцям інкубуватись у вогкому ґрунті.

Продовольча безпека та засоби до існування мільйонів людей в Індії, Афганістані, Туркменістані та Ірані будуть під загрозою, стверджують дослідники у своїй статті, опублікованій минулого тижня в Science Advances. Зокрема, за їхніми оцінками, у цих країнах з’являться нові гарячі точки поширення сарани через кліматичні зміни. Гідролог і експерт з екологічної політики з Національного університету Сінгапуру Сяоган Хе зазначає:

Неспроможність усунути ці ризики може ще більше спричинити навантаження на системи виробництва продуктів харчування та посилити серйозність глобальної продовольчої безпеки.

Пустельна сарана, різновид перелітних коників, часто є комахами-одиночками. Але коли посуха зменшує наявну рослинність у їхньому середовищі існування, сарана збирається разом і відправляється в одну з найбільш густонаселених міграцій у світі в пошуках їжі, пересуваючись групами, які можуть налічувати від чотирьох до восьми мільярдів особин.

Під час таких повеней сарани, комахи долають до 150 кілометрів на день, займаючи площу 740 квадратних кілометрів. Навіть невеликий рій із 80 мільйонів особин може з’їсти достатньо врожаю за один день, щоб нагодувати 35 000 людей. У результаті Продовольча та сільськогосподарська організація ООН називає їх "найбільш руйнівним мігруючим шкідником у світі". Як правило, вони населяють регіони Африки, Близького Сходу та Південно-Західної Азії.

Найсерйозніша криза сарани в новітній історії сталася в Східній Африці у 2019 і 2020 роках, коли і посуха, і екстремальні опади створили умови для розмноження і зростання сарани.

Навіть зараз незвичайні погодні умови в інших частинах світу спровокували зграї сарани там, де її традиційно не було.

У 2019 році рій вразив південь Аравійського півострова, який раніше був непридатним для розмноження через умови рослинності. І Кенія, яка наприкінці двадцятого століття бачила обмежену кількість зграй, з того часу стала однією з гарячих точок світу.

Команда дослідників математично змоделювала, як опади, температура, вітер і вологість ґрунту можуть вплинути на рух роїв на великих територіях. Одночасно вони змоделювали, як глобальне потепління вплине на погодні умови в найближчі десятиліття. Їхні розрахунки показали високу ймовірність того, що синхронізовані "гарячі точки" активності сарани виникнуть у, здавалося б, різних місцях одночасно — наприклад, у Пакистані та Алжирі, або в Індії та Марокко через нерегулярну погоду.

Потенційна втрата врожаю може серйозно порушити місцеві, регіональні та глобальні продовольчі мережі. Наукова спільнота загалом погоджується з небезпекою, яка походить від поширення роїв сарани, але деякі дослідники ставляться до нових висновків скептично. Вони зазначають, що прогнозування кількості опадів є неточною наукою, і оцінка активності роїв сарани на основі цих моделей може бути надто самовпевненою. До того ж вчені зазначають, що у новому дослідженні не враховано те, як уряди країн, які перебувають під загрозою нашестя сарани, вживають заходів для запобігання цій проблемі.

Раніше ми повідомляли, що дослідники каталогізували гени понад 300 мільйонів груп морських бактерій, вірусів і грибків у надії, що база даних може призвести до прориву у ключових секторах людської діяльності.