У нас виникло б кілька великих проблем: для чого потрібні високосні роки

Ймовірно, більшість з нас у дитинстві цікавилася, чому раз на чотири роки у році не 365 днів, а 366? Невже з якихось причин Земля раз на чотири роки вирішує збавити темп й робити оберт навколо Сонця аж на день довше? Насправді тут питання в людях і зручності обліку, а не Землі. Розповідаємо, які проблеми вирішує високосний рік.

• Вчені відкрили новий вид гігантської анаконди, й допоміг їм у цьому Вілл Сміт

Деталі

Усі ми знаємо, що Земля обертається навколо Сонця за 365 днів. Точніше, за 365 з четвертю днів. За чотири роки ці кілька зайвих годин накопичуються у цілий день, так і виникає високосний рік, який необхідний для узгодження 12-місячного календаря з рухом Землі.

Ідея наздоганяння виникла ще в Стародавньому Римі, де люди мали календар із 355 днями замість 365, оскільки він базувався на циклах і фазах Місяця. Вони помітили, що їхній календар не узгоджується з порами року, тому кожні два роки почали додавати додатковий місяць, який вони назвали Мерцедонієм, щоб надолужити пропущені дні.

Потім Юлій Цезар на основі єгипетського календаря запровадив у Римі сонячний календар й з того часу кожні чотири роки лютий був на день довшим. Досі цей календар називають юліанським на честь Цезара. Але усіх проблем він не вирішив.

З часом люди вирахували, що навколо Сонця Земля подорожує не 365,25 дня, а 365,24219 дня. Це на 11 хвилин менше, тому додавання цілого дня раз на чотири роки — трохи перебір. Здавалося б, 11 хвилин — дрібниці, але за сотні років ці дрібниці накопичилися ледь не у два тижні похибки.

Тоді, аж у 1582 році, папа Григорій XIII підписав наказ, який вніс невеликі поправки. Існував би високосний рік кожні чотири роки, за винятком років "століття" — років, які діляться на 100, як-от 1700 чи 2100, якщо вони також не діляться на 400. Звучить трохи заплутано, але цей календар, який тепер відомий як Григоріанський, став ще більш точним. А тепер поговоримо про те, що б сталося, якби у нас не було високосних років.

Якби календар не робив такої невеликої корекції кожні чотири роки, він би поступово не узгоджувався з порами року. Лише через століття відсутності високосних років сонцестояння та рівнодення не узгоджувалися б зі своїм очікуваним часом. Зимова погода проявлялася б влітку, а фермери б починали посівну навмання.

Цікаво, що у світі є й інші календарі, які вирішують питання високосного року іншим шляхом. Єврейський календар, який регулюється як Місяцем, так і Сонцем, схожий на велику головоломку з 19-річним циклом. Час від часу він додає високосний місяць, щоб переконатися, що особливі свята відбуваються в потрібний час.

Ісламський календар ще більш унікальний. Він відповідає фазам Місяця і не додає додаткових днів. Оскільки місячний рік триває лише близько 355 днів, ключові дати в ісламському календарі щороку зміщуються на 10-11 днів раніше за сонячним календарем.

Наприклад, Рамадан, ісламський місяць посту, припадає на дев'ятий місяць ісламського календаря. У 2024 році він триватиме з 11 березня до 9 квітня; у 2025 році — з 1 до 29 березня; а у 2026 році відзначатиметься з 18 лютого до 19 березня.

Раніше дослідження показало, що дерев’яна табличка з Рапа-Нуї, також відомого як острів Пасхи, вкрита таємничими гліфами, ймовірно, була створена до прибуття європейців, а це означає, що це письмо може бути однією з рідкісних незалежно винайдених систем письма в історії.