Ось, що станеться, якщо Місяць раптом зникне

Ви колись задумувались, наскільки важливий Місяць для вашого життя, на що він впливає? Ми зараз не про метафоричні речі, тому відкинемо всі астрологічні концепції – ми про реальний, фізичний вплив Місяця на наше життя. Спробуйте на хвилинку замислитись, що станеться, якщо Місяць раптово зникне. Звичайно, це дивне питання, але, допустимо, його викрали інопланетяни для свого космічного боулінгу (хто знає на що вони там здатні).

• Вчені виявили ознаки позаземного життя на екзопланеті K2-18b

Деталі

То що ви надумали? Ймовірно, щось про припливи й відпливи, й те, що нам стане значно важче жити без нього, а, можливо, ми усі взагалі зникнемо. Ну насправді ви, ймовірно, переоцінюєте важливість нашого супутника. Він, звичайно, крутий, і без нього важко уявити нічне небо, але життя б тривало.

Ідея гравітації загалом проста: чим ближче ви до чогось, тим сильніше гравітація. Отже, все, що знаходиться ближче до Місяця, отримує сильніше гравітаційне тяжіння, а те, що знаходиться далі – слабше. Розглядаючи вплив Місяця на Землю, можна по суті звести його до трьох частин: сама Земля, океан ближче Місяця та океан далі від Місяця.

Океан, який перебуває найближче до Місяця, відчуває тяжіння нашого супутника й трошки припіднімається, безрезультатно намагаючись дотягнутися до нього. Ось така зворушлива й трагічна історія кохання океану й Місяця. Проте силу цієї "любові" ми бачимо неозброєним оком: океанська вода переміщується поближче до Місяця, тому відбуваються припливи. І навіть на дальньому від Місяця океані, але вона просто не може перелитися через землю. Тому виникають припливи й на протилежній від Місяця стороні Землі.

Якби Місяць зник, то припливи не зникли б, адже на них впливає й Сонце, й саме обертання землі. Тому любителі серфінгу можуть видихнути з полегшенням.

Однак вплив на тварин, ймовірно, буде набагато більшим. Прибережні екосистеми покладаються на припливи, щоб зібрати матеріал з морського дна. Менші припливи призведуть до страждання прибережних екосистем, що запустить ланцюговий ефект і може призвести до масового вимирання. Хижаки, які полюють вночі, також будуть розгубленими й не зможуть вполювати здобич без світла Місяця.

Далі. Вісь Землі нахилена, і цей нахил може змінюватися з часом. Це не проблема, так роблять усі планети. Але проблемою є те, коли ця вісь змінюється надто швидко.

Уявіть, що Антарктида усю добу смажиться під сонячним промінням, а Північна Америка та Європа потрапили у вічну темряву. А потім через кілька сотень тисяч років все це діло перевертається. Халепа – не те слово. За звичну для нас зміну пір року ми Можемо дякувати Місяцю. Такі божевільні різкі коливання осьового нахилу виникають через резонанси або невдалу взаємодію з віддаленими об’єктами в Сонячній системі.

Наприклад, припустімо, що одного разу вісь Землі на своїй орбіті спрямована вбік від Сонця, а водночас у цьому напрямку прогулюється Юпітер. І це повторюється знову і знову. Кожного разу, коли вісь Землі та Юпітер вирівнюються, наша планета отримує мізерне гравітаційне тяжіння. Спочатку це нічого. Але за мільйони років воно може накопичуватися, і Земля просто перевернеться.

Що може стабілізувати це, так це Місяць: він дійсно, дуже великий (принаймні в порівнянні з Землею) і обертається навколо нас досить швидко. Увесь цей кутовий момент (енергія обертання) заважає іншим планетам впливати на нашу.

Й одночасно Місяць може завдати нам шкоди в довгостроковій перспективі, оскільки він уповільнює нас, краде енергію обертання, що робить нас більш сприйнятливими до підступів зовнішніх планет. Але це все одно проблема мільярда років, і якби Місяць зник завтра, наші пори року залишалися б сезонними дуже довго.

Отже, окрім припливів, чи помітимо ми зниклий Місяць? Ну так, важко не помітити, що з неба зник велетенський ліхтар. Але з критичних наслідків – це вплив на деякі види тварин. Жити будемо, але звикати доведеться.

Раніше ми писали що біля Місяця помітили загадковий швидкий об'єкт, схожий на дошку для серфінгу