Ми живемо у симуляції, і гравітація є доказом цього – вчений

Фізик, Доцент Портсмутського університету Мелвін Вопсон вважає, що наш світ – це симуляція, а гравітація є доказом цього, адже вона нібито робить наш Всесвіт легшим для обчислення.

• Знайдена унікальна планета, якій немає аналогів: таку рідкість ще не зустрічали

Деталі

Вопсон не вперше робить гучні заяви щодо синтетисного походження нашого Всесвіту. Раніше він начебто знайшов докази цього під час вивчення еволюції вірусу SARS-CoV-2, відповідального за пандемію COVID-19.

У новій статті він пояснює, чому вважає, що гравітація також може бути ознакою того, що ми живемо в комп’ютерному всесвіті. Усе це випливає з концепції ентропії в теорії інформації, шанованого й іноді неймовірно корисного способу вивчення Всесвіту. Хоча інформаційна ентропія схожа на звичайну ентропію, вона дечим відрізняється. Вопсон пояснює:

Фізична ентропія даної системи є мірою всіх її можливих фізичних мікростанів, сумісних із макростаном. Це характеристика мікростанів, що не містять інформації, у системі. Припускаючи ту саму систему та припущення, що можна створити N інформаційних станів у тій самій фізичній системі (наприклад, записуючи в неї цифрові біти), Ефект створення ряду N інформаційних станів полягає у формуванні N додаткових інформаційних мікростанів, накладених на існуючі фізичні мікростани, і додаткова ентропія, пов’язана з ними, називається ентропією інформації.

Другий закон інфодинаміки стверджує, що "інформаційна ентропія" має залишатися постійною або зменшуватися з часом – до мінімального значення в рівновазі. При цьому фізична ентропія навпаки – з часом збільшується.

Ілюстрацією цього може бути теплова смерть Всесвіту, коли Всесвіт досягає стану теплової рівноваги. У цей момент ентропія досягла свого максимального значення, але не інформаційна ентропія. Під час цієї теплової смерті (або безпосередньо перед нею) діапазон температур і можливих станів у будь-якій області Всесвіту дуже малий, що означає, що можливо менше подій і менше інформації може бути накладено, що робить інформаційну ентропію нижчою.

За словами Вопсона, ця ідея є фізичним законом, який може керувати всім, від генетики до еволюції Всесвіту. Саме інформаційну ентропію Вопсон й застосовував для знаходження доказів симуляції світу в еволюції вірусу SARS-CoV-2. Цю ідею він використовує й для гравітації, зазначаючи:

Надскладний всесвіт, як наш, якби це була симуляція, вимагав б вбудованої оптимізації та стиснення даних, щоб зменшити обчислювальну потужність і вимоги до зберігання даних для запуску симуляції. Це саме те, що ми спостерігаємо навколо нас, у тому числі в цифрових даних, біологічних системах, математичній симетрії та всьому Всесвіті.

Як і у випадку з біологічними системами та симетріями, він припускає, що гравітація може бути способом, яким Всесвіт мінімізує інформацію та економить обчислювальну потужність. За його словами, подібно до того, як комп’ютери намагаються заощадити простір і працювати ефективніше, Всесвіт може робити те саме. Це новий спосіб думати про гравітацію, як про щось, що відбувається, коли Всесвіт намагається залишатися організованим.

У своїй роботі Вопсон припускає, що гравітація виникає через ентропійні сили. По суті, переміщення кількох об’єктів близько один до одного під дією сили тяжіння зменшує обсяг обчислювальної потужності для опису всієї системи. Вчений зазначає:

Простіше кажучи, набагато ефективніше з погляду обчислень відстежувати та обчислювати місцезнаходження та імпульс одного об’єкта в космосі, ніж багатьох об’єктів. Таким чином, здається, що гравітаційне тяжіння є лише ще одним оптимізуючим механізмом у процесі обчислень, який відіграє роль стискання інформації.

Вопсон визнає, що хоч питання про те, чи є Всесвіт обчислювальною конструкцією, залишається відкритим, але ентропійна природа гравітації надає переконливі докази того, що інформація є фундаментальним компонентом фізичної реальності, а стиснення даних керує фізичними процесами у Всесвіті.

Загалом, висновки Вопсона “танцюють” навколо одного принципу, як і в питанні гравітації, так і при дослідженні еволюції SARS-CoV-2: якщо певна система спрямовує структуру до простішого рівня організації, то це означає, що ми живемо у симуляції (узагальнено).

Раніше вчені виявили найперспективніші докази існування життя на далекій екзопланеті.