Лише друга у своєму роді: 6-річний хлопець знайшов 50-тисячолітню неандертальську сокиру

Впродовж трьох років Бен Віттен зберігав у своїй кімнаті блискучий камінь, який він підібрав на пляжі Шорехем, навіть не задумуючись, що він зберігає справді дорогоцінний артефакт.

• Американський школяр виявив нову речовину для боротьби з раком у максимально дивному місці

Деталі

Випадково він пішов до музею Вортінг на виставку кам’яного віку, на якій були виставлені предмети, які дуже нагадували те, що він вважав просто крутим на вигляд каменем з берега моря. Після відвідування виставки родина хлопця зв’язалася з куратором музею Джеймсом Сейнсбері, який не очікував багато чого від знахідки хлопчика, про яку йому повідомили.

Але при ближчому розгляді виявилося, що це рідкісна 50-тисячолітня неандертальська сокира зі значного моменту в історії гомінідів, що робить її другою, коли-небудь знайденою в Сассексі.

Незайманий стан сокири змусив куратора музею Джеймса Сейнсбері запідозрити, що вона була захищена під водою тисячі років. Як тільки Сейнсбері побачив фотографію, він одразу впізнав у камені сокиру, оскільки неандертальські сокири мають чітку форму. Він запросив Бена з його знахідкою до музею для подальшого вивчення.

Крім того, і що ще більш вражаюче, цей камінь — не просто сокира, а мустьєрська ручна сокира, якою трощать кістки, щоб видобути поживний кістковий мозок. Ця неандертальська сокира походить з тих часів, коли неандертальці саме почали зникати з Європи.

Дослідник зазначає, що надзвичайно рідкісна неандертальська сокира була в такому "свіжому" та непошкодженому стані, що її не могло винести на берег. Сейнсбері зазначає:

Бен знайшов крем’яну сокиру у верхній частині гальки на пляжі Шорехем, тому дуже важко з упевненістю сказати, чи була сокира спочатку втрачена там, чи її викопали з морських річкових відкладень під час робіт зі зміцнення захисту пляжу.

Бен погодився позичити свою безцінну знахідку музею Вортінга, щоб вона стала частиною виставки.

Раніше ми повідомляли, що крихітні предмети у формі ложки, які носили германські воїни римської доби, можуть бути доказом того, що вони використовували стимулятори на полі бою.