Чорнобильські собаки генетично відрізняються, але не з тої причини, про яку ви подумали

Нове дослідження показало, що собаки з чорнобильської зони відчуження генетично відрізняються від собак, які живуть лише за кілька кілометрів від них, але найцікавіше те, що причиною цього, здається, є не підвищений рівень радіації, як можна було б спершу подумати.

• Вчені дослідили, чи вплинула радіація на якість життя жаб у Чорнобилі

Деталі

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року призвела до найбільшого у світі викиду радіоактивних нуклідів і значного підвищення рівня інших токсичних забруднень, зокрема свинцю, миш’яку та азбесту. Понад сотня тисяч людей була змушена покинути домівки внаслідок аварії, тому деякі собаки залишилися самотніми на найбільш радіоактивній землі у світі.

Попри одне з найбільш загрозливих середовищ, собакам вдалось створити міцну популяцію, яка зараз налічує близько 800 особин.

Останні дослідження показали, що ці собаки зазнали швидкої еволюції за роки після катастрофи, генетично відрізняючись від інших собак у всьому світі. Профіль їх ДНК настільки змінився, що можна сказати, хто цей собака, просто подивившись на нього, що, на думку багатьох дослідників, є відображенням забруднення навколишнього середовища, якому вони піддавалися протягом багатьох поколінь.

Посилення мутації раніше вважалося можливим рушієм цієї генетичної диференціації у чорнобильських собак, але, згідно з новим дослідженням, здається, причина в іншому.

Дослідники оцінили рівень мутації та накопичені мутації у двох усталених популяціях собак у зоні відчуження (одна живе на електростанції, а інша в місті Чорнобиль), не знайшовши доказів того, що посилення мутацій є рушійною силою диференціації.

Дослідження підтверджує попередні висновки про те, що собаки, які вільно розмножуються на атомній станції, генетично відрізняються від собак, які знаходяться всього за 16 кілометрів звідси в місті Чорнобиль, а також від популяції собак за межами зони відчуження. Однак дослідження не знайшло доказів збільшення частоти мутацій ДНК або збільшення накопичення мутацій між популяціями. У новому досліджені вчені підсумовують:

Завдяки цьому дослідженню ми не знаходимо доказів збільшення частоти мутацій у популяції собак, які живуть на ядерній електростанції, через хромосомні аберації, збільшення різноманітності мікросателітів або збільшення алелів, отриманих нещодавно. Таким чином, мутація не є причиною раніше визначеної генетичної диференціації між цими двома географічно близькими популяціями вільнорозведених собак.

Тому справжня причина генетичної особливості чорнобильських собак залишається невідомою, хоча команда знайшла деякі докази того, що рушійний добір може відігравати певну роль. Щоб підтвердити це, знадобиться додаткове дослідження.

Раніше ми писали: Собаки-однолюби: які песики не сприймуть нового власника.