Вчені пояснили, чи справді підземний бункер зможе врятувати вас у разі ядерної війни

Ядерна війна є, ймовірно, найжахливішим і найбільш реалістичним сценарієм кінця світу. Здається, єдиний варіант вижити в такому випадку – обзавестись власним бункером або, принаймні запам'ятати дорого до найблищого громадського сховища, якщо таке взагалі є. Але чи справді ви будете у безпеці в бункері під час вибуху ядерної бомби? Вчені кажуть, що є кілька нюансів, які можуть засмутити вас (і ваш бункер).

• Штучний інтелект дозволив вченим зазирнути всередину обвугленого 2000-літнього сувою

Деталі

Ад’юнкт-професор наук про здоров’я навколишнього середовища та директор курсу підготовки спеціалістів із радіаційної безпеки в Школі громадської охорони здоров’я Мейлмана Колумбійського університету Норман Клейман зазначає, що ефективність бункера залежить від його місця розташування та виду й потужності ядерної бомби.

Велика кількість бункерів на випадок ядерної війни, як приватних, так і громадських та військових, з'явилася у світі під час Холодної війни між США та Радянським Союзом. Зараз, на тлі світової безпекової кризи, "вайб" Холодної війни повернувся, й цікавість до бункерів разом з ним.

Проте вчені зазначають, що сучасна ядерна зброя значно відрізняється від ядерної зброї середини 20 століття. Зараз ядерна зброя набагато потужніша, головним чином тому, що вона не просто ядерна, а термоядерна. Для детонації сучасної ядерної бомби використовується інша реакція. Ядерні бомби 1950-х років мали серцевини, виготовлені з плутонію або ізотопу урану-235, у якому атоми розпадалися на частини в процесі, який називається поділом, викликаючи вибух. Плюс ці бомби були значно меншими.

Але сучасні термоядерні бомби (водневі бомби) покладаються на водневий синтез, щоб створити вибух. Вибух термоядерної бомби може мати радіус 160 кілометрів, що у 100 разів більше, ніж вибухи, викликані бомбами, скинутими на Хіросіму та Нагасакі.

За словами Клеймана, якщо ви перебуваєте у бункері за 1000 кілометрів від термоядерного вибуху, то укриття може допомогти, але якщо ви опинитесь десь у радіусі цього вибуху, то він, швидше за все, знищить вас. І це лише вибух, але ж радіація є не менш руйнівною.

Клейман зазначає, що можна побудувати бункер, щоб захистити себе від радіації. Стіни повинні бути облицьовані 0,9-1,5 метра бетону та сталі, а також свинцю. Цей свинець, вбудований у стіни та двері укриття, захистить його мешканців від опромінення. Крім того, вхід має бути зигзагоподібним, адже радіація поширюється по прямих лініях.

Смертельний рівень радіації після ядерного вибуху може зберігатися кілька днів (все залежить від того, наскільки далеко ви від вибуху, і куди дме вітер), тому в бункері мають бути не лише запаси їжі та води на щонайменше тиждень, але й вентиляція, яка не пропускатиме радіацію.

Загалом висновок такий: добре продуманий бункер може захистити вас під час ядерної війни, особливо від наслідків радіаційного забруднення, але вам залишається лише сподіватися, щоб бомби падали за сотні кілометрів від вашого укриття.

Раніше дослідники розшифрували 2000-літній папірус: виявилось, що це судовий документ.