Давньогрецькі та римські статуї були не лише красивими, але й приємно пахли – дослідження

У Стародавній Греції та Римі статуї не тільки виглядали красиво, але й приємно пахли. Це висновок нового дослідження, опублікованого в Oxford Journal of Archaeology. Сесілі Бренс, яка є автором дослідження та працює археологом і куратором художнього музею Гліптотека в Копенгагені, виявила, що греко-римські статуї часто ароматизувалися привабливими ароматами, такими як троянда, оливкова олія та бджолиний віск.

• Аналіз ДНК виявив, що до римських часів європейці були здебільшого темношкірими

Деталі

Ці аромати були не просто декоративними, а й символічними, підкреслюючи релігійне та культурне значення цих скульптур. В деяких випадках пахучі засоби використовували для захисту скульптур від природних умов.

Читаючи стародавні греко-римські тексти, Бренс помітила кілька згадок про пахучі статуї. Вона була заінтригована, тож вирішила пошукати ще більше згадок про запашні статуї.

Бренс була здивована, знайшовши багато доказів у текстах Цицерона, Каллімаха, Вітрувія, Плінія Старшого та Павсанія, серед інших письменників.

Статуї ароматизувалися різними способами. У деяких випадках їх покривали сумішшю воску й олії за допомогою процесу, відомого як “ганозис”. В інших вони були покриті оливковою олією в рамках процесу під назвою “космезис”, який мав допомогти захистити скульптури від стихії.

Стародавні греки та римляни часто прикрашали різнокольоровою фарбою скульптури, а також додавали прикраси, тканини, квіти та стрічки. Сьогодні стародавні греко-римські статуї, що зберігаються в музеях, зазвичай абсолютно білі й позбавлені декору.

До того часу, коли люди в Італії почали розкопувати стародавні твори мистецтва, яскраві пігменти здебільшого зникли, і будь-який колір, який зумів вижити, швидко зник, щойно статуї потрапили на повітря та сонячне світло; процедури очищення також стерли багато залишків кольору.

Раніше нове дослідження вчених виявило, що історичне єгипетське місто Александрія, де народилася славнозвісна цариця Клеопатра, стрімко йде під воду. За останнє десятиліття швидкість руйнування будівель уздовж набережної стародавнього міста зросла приблизно з одної на рік до 40 на рік.