Ядерна війна між Індією та Пакистаном була б катастрофічною для всього світу: результати моделювання

Останніми тижнями напруга між Індією та Пакистаном значно зросла, після інциденту у Кашмірі, внаслідок якого загинуло 26 туристів. Індія звинуватила Пакистан у терористичній атаці. Кашмір є суперечливим регіоном, повні права на який висувають як Індія, так і Пакистан.

• Бої на кордоні двох ядерних держав: Індія та Пакистан відкрили вогонь

Деталі

Міністр оборони Пакистану заявив, що військове вторгнення Індії є неминучим після атаки в Кашмірі. Пакистан й Індія є величезними країнами, у яких проживає понад 250 мільйонів та понад 1,5 мільярда людей відповідно. Повноцінна війна між цими державами була б катастрофічно, але не лише для них самих, а й для всього світу, адже вони обидві володіють ядерною зброєю. Що станеться, якщо вони її застосують? Вчені змоделювали наслідки.

Деталі

Оригінальна новина опублікована 17. 11. 2022 року.

Окрім жахливої кількості жертв у зонах удару, широкомасштабний ядерний конфлікт кардинально змінить клімат на планеті. Вчені попереджають, що навіть обмежений ядерний конфлікт матиме катастрофічні наслідки для екології.

Викладач біогеохімічного моделювання Південного океану Тайлер Рор (Університет Тасманії), доцент кафедри океанографії та прибережних наук Шеріл Гаррісон (Університет Луїзіани), докторант кафедри біологічних наук Бергенського університету Кім Шеррер та викладач математичної екології Квінслендського технологічного університету Райан Хенеган провели моделювання наслідків ядерного конфлікту для Світового океану.

Глобальний голод і руйнування клімату

У 1982 році група вчених, включаючи Карла Сагана, почала бити тривогу щодо кліматичного апокаліпсису, який може послідувати за ядерною війною. Використовуючи просте комп’ютерне моделювання та історичні виверження вулканів як природні аналоги, вони показали, як дим, який піднімається в стратосферу від вогненних бурь, може закривати сонце на роки.

Вони виявили, що ця "ядерна зима", як її почали називати, може спровокувати катастрофічний голод далеко від місця війни. Рональд Рейган і Михайло Горбачов – лідери Сполучених Штатів і Радянського Союзу у 1980-х роках, цитували цю працю, коли проголосили, що ядерну війну неможливо виграти.

Сучасна загроза спонукала до нової ери дослідження потенційного впливу ядерної війни на клімат. Використовуючи новітні обчислювальні інструменти, група вчених дослідила, якими будуть наслідки для всього живого на Землі. Моделювання показало, що ядерний конфлікт значно порушить кліматичну систему та спричинить глобальний голод. Це також може серйозно вплинути на океан і порушити його екосистеми на десятиліття, а може й на тисячі років після конфлікту.

Балтійське море замерзне

Рор, Гаррісон, Шеррер та Хенеган досліджували сценарій ядерної війни між США та рф, у результаті якої 150 мільярдів тонн сажі від палаючих міст досягнуть верхніх шарів атмосфери. Вони виявили, що слабке освітлення та швидке охолодження призведуть до великих фізичних змін в океані, включаючи різке розширення арктичного морського льоду. Важливо те, що цей лід буде рости, щоб блокувати зазвичай вільні від нього прибережні регіони, необхідні для риболовлі, аквакультури та судноплавства по всій Європі.

Через три роки після такої війни арктичний морський лід розширюється на 50%, заморозивши Балтійське море на увесь рік і закриваючи такі великі порти, як Копенгаген і санкт-петербург. Навіть за сценарію більш обмеженого конфлікту між Індією та Пакистаном, від 27 до 47 мільярдів тонн сажі буде викинуто у верхні шари атмосфери, і охолодження, що виникне, серйозно зашкодить судноплавству через Північну Європу.

Щобільше, раптове зниження температури в океані знищить морські водорості, які є основою морського харчового ланцюга, створивши багаторічний голод в океані. Хоча постраждає весь океан, найгірші наслідки будуть зосереджені у вищих широтах, включаючи всю Європу та особливо в країнах Балтії.

Води в Арктиці та Північній Атлантиці візьмуть на себе головний удар, що, ймовірно, призведе до колапсу всієї екосистеми. Попри те, що рибальство наразі є відносно невеликим сектором європейської економіки, може виникнути додатковий тиск для пошуків їжі в морі, якщо наземні сільськогосподарські системи зазнають краху, що залишить континенту мало можливостей для продовольчої безпеки.

Тривалі зміни океану

Дослідники очікували, що зменшення сонячного світла та зниження температури спричинять появу більшої кількості морського льоду та зменшення водоростей в океанах. Проте вчені заявляють, що їх шокували результати моделювання, які вказують на те, що зміни в океані триватимуть протягом десятиліть після ядерної війни. Довго після того, як температура та світлові умови повернуться до свого довоєнного стану. Морський лід закріпиться в новому розширеному стані, де він, ймовірно, залишатиметься протягом сотень років.

Згідно з моделюванням, через десять років після конфлікту глобальна морська продуктивність відновиться і навіть перевищить початковий рівень. Це відбудеться тому, що тривалі зміни в циркуляції океану виштовхують поживні речовини на поверхню з глибини. Коли сажа зникне й світло відновиться, фітопланктон зможе використовувати ці поживні речовини для швидкого росту. На жаль, такі "хороші новини" ніколи не досягнуть Європи, оскільки морська продуктивність залишатиметься під загрозою в Арктиці та Північній Атлантиці порівняно з рештою світу.

Дослідники зазначають, що океан відновлюватиметься настільки довго, тому що вода нагрівається й охолоджується дуже повільно й океан сильно стратифікований різними водними масами, що накладаються одна на одну. Це дає океану набагато більшу "пам’ять", ніж атмосфері. Після порушення океанічних механізмів, більшість змін люди не зможуть обернути протягом довгого часу або й взагалі ніколи.

Дослідники наголошують, що викиди парникових газів можуть змінити клімат доволі швидко у геологічних масштабах, але сучасні ядерні арсенали можуть фундаментально змінити земну екосистему буквально миттєво.

Для того, щоб запобігти катастрофічним наслідкам ядерного конфлікту, дослідники пропонують керуватися концепцією довготермінізму (Longtermism, лонґтермінізм) у дипломатичних відносинах.

Ідея довготермінізму доволі проста й ґрунтується на тому, що життя людей, які народяться в майбутньому такі ж важливі, як і життя людей, які уже народилися, тому вже зараз ми маємо дбати про них, оскільки відповідаємо за те, як добре чи погано вони житимуть. Більшої ваги цій ідеї додає те, що в майбутньому може жити більше людей, ніж зараз або й взагалі більше, ніж жило до сьогодні, а тому важливість наших дій сьогодні для майбутніх поколінь може бути більшою, ніж для нас самих.

Нагадаємо, нещодавно між Індією та Пакистаном спалахнув серйозний конфлікт після нападу бойовиків на групу туристів у спірному регіоні Кашмір. Озброєні бойовики відкрили вогонь по туристах. Внаслідок теракту загинули щонайменше десятки людей, є поранені.