Дорогоцінні камені на Марсі можуть бути пов’язані з інопланетним життям

Марсохід NASA Curiosity виявив на Марсі безліч опалів, які можуть допомогти вирішити питання про те, чи існувало коли-небудь життя на червоній планеті, і на додачу забезпечити водою будь-які майбутні місії людей на поверхню Марса.

• Телескоп Джеймса Вебба вперше підтвердив існування екзопланети

Деталі

Опали цінуються як дорогоцінне каміння, тому що вони мають мерехтливі кольори, які часто схожі на райдугу. Ці дорогоцінні камені утворюються, коли оксиди кремнію розливаються у вологому середовищі, а потім твердіють у тріщинах між скелями. Цей процес перетворює опали на мініатюрні оазиси, які можуть містити до 20% рідкої води.

Раніше марсіанські опали були помічені здалеку орбітальним апаратом NASA, і вони були ідентифіковані в марсіанських метеоритах, які впали на Землю. Тепер команда під керівництвом Тревіса Габріеля, наукового співробітника Геологічної служби США, показує, що марсохід Curiosity також виявив відкладення опалів світлого тону на поверхні Марса.

Габріель та його колеги заявили, що ці опали утворилися в "великій рідинній події в недавній геологічній історії Марса", яка, можливо, зробила Марс придатним для життя довше, ніж передбачалося раніше, і, можливо, навіть зберегла мікробне життя в інопланетних дорогоцінних каменях.

Високий вміст води в опалах може зробити їх корисним джерелом гідратації для майбутніх людей на Марсі, особливо на екваторі планети, де водяного льоду набагато менше, ніж на полюсах.

Габріель та його колеги заявили в дослідженні, що багата водою підповерхнева мережа, яка створила поклади опалів, була захищена від сучасних суворих поверхневих умов, що дозволило створити потенційно придатне для життя середовище на Марсі в більш пізню епоху. Вчені наголошують, що подібні багаті опалами відкладення на Землі зберігають сліди мікробного життя.

У серпні 2012 року Curiosity приземлився в кратері Гейл – ударному басейні на Марсі, і з того часу він зробив цілу низку відкриттів. Марсохід зібрав докази того, що вода, ймовірно, протікала через кратер Гейл мільярди років тому, створюючи умови, які були б придатними для життя. Його наступник, марсохід NASA Perseverance, тепер також шукає ознаки цього минулого життя на Марсі на дні стародавнього озера.

Габріель та його колеги зрозуміли, що Curiosity роками спотикався об опали, вивчаючи старі спостереження марсохода за допомогою нових аналітичних методів. Команда виявила світлі скелі, що оточують геологічні об’єкти, відомі як "ореоли розломів", у кількох місцях подорожі Curiosity. Спостереження за допомогою кількох приладів на марсоході, включно з даними, отриманими з бурових кернів поверхні Марса, свідчать про те, що ці ореоли містять значні запаси багатих водою опалів. Тревіс Габріель зазначив:

Наш новий аналіз архівних даних показав разючу схожість між усіма ореолами розломів, які ми спостерігали набагато пізніше під час місії. Побачити, що ці мережі тріщин були настільки широко поширені та, ймовірно, переповнені опалами, було неймовірно.

Вчені знають, що приблизно 3,7 мільярда років тому Марс був набагато вологішим і теплішим, але наявність опалових відкладень у кратері Гейла свідчить про те, що планета також могла зазнати короткочасних повеней протягом останніх кількох сотень мільйонів років. Хоча малоймовірно, що життя все ще існує на висохлій поверхні Марса, ці короткі потопи могли допомогти мікробам вижити глибше під землею або зберегли їхні мікробні залишки в опалах, до яких легко дістатися з поверхні. Габріель заявив:

Враховуючи широку мережу тріщин, виявлену в кратері Гейла, розумно очікувати, що ці потенційно придатні для життя умови під поверхнею також поширилися на багато інших регіонів кратера Гейла, а також, можливо, в інших регіонах Марса. Це середовище могло б сформуватися задовго після того, як стародавні озера в кратері Гейл висохли.

Навіть якщо ці опали остаточно не вказують на інопланетне життя на Марсі, вони можуть бути важливою частиною системи життєзабезпечення людей на Марсі. Команда підрахувала, що близько 1,5 галонів води можна зібрати з гало довжиною один метр, що дозволить астронавтам втамувати спрагу за допомогою опалів.

Раніше космічний телескоп Hubble зробив знімок маленької галактики під назвою HIPASS J1131-31. Це наймолодша галактика у Всесвіті.