Вчені запропонували "здувати пил" з Місяця для боротьби з глобальним потеплінням

З кожним роком наслідки підвищення глобальної температури стають очевиднішими, а шанси уникнути більших катастроф у майбутньому постійно зменшуються. Попри те, що відмова від використання викопного палива є найоптимальнішим способом боротьби зі зміною клімату, вчені регулярно пропонують радикальні способи виправлення ситуації, якщо наслідки глобального потепління зайдуть надто далеко. 

• Внаслідок танення льодовиків затопить чотири країни: хто під загрозою

Деталі

Серед останніх таких пропозицій є скидання постійного потоку пилу з поверхні Місяця. Астрофізик з Університету Юти Бен Бромлі, комп’ютерний науковець Самір Хан і астрофізик Смітсонівської астрофізичної обсерваторії Скотт Кеньйон висловили думку, що ця ідея може бути непоганим варіантом вирішення проблеми, якщо екологічні зміни підуть за найгіршим сценарієм.

Це не означає, що "здування пилу" з Місяця можна назвати гарною ідеєю. Принаймні покищо ні. Але що стосується екстремальних заходів, то це план, який може супроводжуватися набагато меншими ризиками та потенційно меншими витратами, ніж багато інших стратегій, які раніше пропонували застосовувати у екстримальних обставинах глобального потепління.

Завдяки історичним рівням вуглекислого газу, що зберігається в нашій атмосфері, кожен джоуль сонячного випромінювання, яке нагріває планету, має дещо менші шанси повернутися в космос. Логічним було б спільними зусиллями позбутися нашої поганої звички палити викопне паливо. Також можна запускати масштабні інженерні проєкти, які будуть відбивати частину сонячного світла до того, як воно потрапить на Землю й перетвориться тут у тепло.

Серед таких проєктів популярною є пропозиція розбризкувати високо в атмосфері частинки діоксиду сірки. Науковці раніше звернули увагу, що у зонах, де стаються масштабні виверження вулканів й у небо підіймаються стовпи диму, температура знижується. Вони пропонують відтворювати такий ефект за допомогою розпилення аерозолів в атмосфері. Однак екологічні наслідки цього можуть просто змінити одну кризу на іншу.

Щось схоже по суті, але з використанням Місяця, пропонують зробити Бромлі, Хан і Кеньйон. Вони підрахували характеристики хмари пилу масою 10 мільярдів кілограмів, викинутої зі земного супутника й виявили, що вона виконуватиме майже ту саму роботу.

Фото: Lukas Schulze/Getty Images

Саму ідею розповсюджували як менш нав’язливу версію сірки, яка знаходиться в атмосфері Землі. Ця ідея також має переваги перед більш технічними космічними проєктами, покладаючись на матеріал, який не потребує значного виробництва, не потребує запуску з нашої поверхні та не забруднює нашу планету.

Оцінюючи тінь, відкинуту різними матеріалами, вплив сил гравітації, радіаційний тиск від сонячного світла та сонячний вітер, дослідники розрахували якість і кількість дрібних кам’яних фрагментів, необхідних для фільтрації трохи менше 2% сонячних променів.

Аналіз показав, що хмара пилу розійдеться відносно швидко, залежно від розміру фрагментів. Зерна мікронного розміру будуть витіснені з місця протягом тижня, вимагаючи досить регулярних доповнень. З іншого боку, не потрібно було б коригувати орбіти, якщо щось піде не так. Просто почекайте кілька днів, доки розійдеться туман і все буде як раніше.

Згідно з підрахунками дослідниками, деякі орбіти можуть дозволити скидати з Місяця частинки пилу, щоб забезпечити необхідну тінь протягом кількох днів. Початкові пропозиції щодо екрана з космічного пилу, який тимчасово охолоджує нашу планету, передбачали використання астероїдів, але навіщо шукати віддалені джерела космічного пилу, коли його велика куля розташована прямо у нас під носом.

Розбризкування ретельно розрахованого потоку місячного пилу з майбутньої місячної станції в правильній точці між Сонцем і Землею може бути найрентабельнішим і найбезпечнішим засобом збереження нашої планети прохолодною. Сподіваємось, що людству не доведеться створювати штучний вулкан на Місяці, щоб забезпечити своє виживання.

Раніше стало відомо, що танення льодовиків прискорилося і майже половина із загальної кількості зникне вже до 2100 року. Причина, як і раніше, — зміна світового клімату, глобальне потепління, яке знищує крижаний покрив Землі.