Стародавні споруди в Аравійській пустелі розкривають секрети таємничих ритуалів

Археологи наблизилися до розуміння того, чому тисячі років тому в Аравійській пустелі були побудовані сотні великих кам’яних споруд.  Згідно з новим поглибленим аналізом, таємничі прямокутні будівлі використовувалися неолітичними людьми для невідомих релігійних ритуалів. Розкопки виявили сотні фрагментів останків тварин, скупчених навколо вертикальної кам’яної плити, яку вважають священною.

• У Перу археологи розкопали загадковий 4000-літній монументальний храм

Деталі

Приблизно 7000-річні пам’ятники, відомі як мустатіли (з арабської означає "прямокутники"), спантеличили археологів після їх відкриття у 1970-х роках. Проте лише у 2017 році повний масштаб їх поширення на Аравійському півострові був розкритий у першій науковій статті, яка задокументувала їх відкриття. Повітряні дослідження допомогли ідентифікувати понад 1600 мустатілів, іноді групами, розкиданих по пустелі.

Отримавши прізвисько "ворота" через їх зовнішній вигляд з повітря, мустатіли були описані в тій статті як "дві короткі товсті лінії нагромадженого каміння, приблизно паралельні, з’єднані двома або більше набагато довшими та тоншими стінами". Вони складаються з двох коротких товстих платформ, з’єднаних низькими стінами набагато більшої довжини (до 600 метрів), але ніколи не вище пів метра.

Фото: Kennedy et al., PLOS ONE, 2023

Один з двох коротких кінців часто згорнутий, утворює вхід, а інший містить камери різного розміру. Для чого ці камери використовувалися, невідомо, але є дивна відсутність інструментів у них та навколо них. Археологи вважають, що цей набір характеристик свідчить про те, що використання мустатілів не було корисним: низькі стіни та відсутність даху зробили б їх непридатними, наприклад, як загони для худоби чи складські приміщення.

У деяких випадках вони можуть містити стоячі та декоровані кам’яні плити, а також розсип кісток тварин. Кілька мустатіл також мають довгий внутрішній двір, що свідчить про процесійний елемент.

У 2019 році міжнародна група вчених на чолі з археологом Меліссою Кеннеді з Університету Західної Австралії розкопала 140-метровий мустатіл з пісковика поблизу Аль-Ула під назвою IDIHA-F-0011081, зібравши фрагменти матеріалу та каталогізувавши різні особливості стародавньої пам'ятки. Дослідження цього мустатіла опубліковано лише зараз.

У голові мустатіла (короткого кінця з камерами) вчені знайшли простір зі стоячими кам’яними плитами. Вони також зібрали 260 фрагментів кісток, зубів і рогів тварин, здебільшого зібраних навколо кам’яної плити. Вони ідентифікували 246 цих фрагментів і, що ще цікавіше, шматки кісток були виключно шматками черепів тварин, взятих від кіз, газелей, дрібних жуйних і домашньої худоби. На деяких останках є сліди порізів, а інші мають ознаки горіння.

Фото: Kennedy et al., PLOS ONE, 2023

За словами вчених, це свідчить про те, що кам’яна плита — це те, що відомо як бетил — священний камінь, що символізує бога або богів людей, які жили в цьому регіоні тисячі років тому. Голови тварин тут слугують як ритуальні жертви. Вчені зазначають:

Ми припускаємо, що стоячі камені (бетили) з мустатіла IDIHA-F-0011081 … могли функціонувати як посередник між людським і божественним, діючи як проксі або прояв невідомого неолітичного божества/божеств або релігійної ідеї, до якої фауністичні елементи були депоновані як вотивні жертви.

Радіовуглецеве датування показує ряд дат, що свідчить про те, що це місце використовувалося протягом тривалого періоду часу, приблизно з 5307-5002 рр. до н.е. до 5056-4755 рр. до н.е.

Фото: Kennedy et al., PLOS ONE, 2023

І є ще одна цікава підказка, яка вказує на використання пам’ятника в стародавньому суспільстві: невелика прямокутна кам’яна камера, в якій дослідники знайшли людські останки, поруч із головою мустатіла, де лежала бетилова камера. Це цист – невелика стародавня похоронна камера, побудована з плит необробленого пісковику. З часом він зруйнувався сам по собі, але все ще містив розбиті людські останки.

Час зробив свою справу і з цими кістками, але Кеннеді та її команда змогли переконатися, що померлий був дорослим чоловіком, який, ймовірно, страждав від остеоартриту. Ким він був і чому його поховали на мустатілі, залишається невідомим, але в похованні є щось дивне.

Фото: Kennedy et al., PLOS ONE, 2023

Сам мустатіл був відносно прихований у каньйонах пісковика, але людські останки були відкладені через кілька сотень років після останків тварин. Це свідчить про те, що це місце залишалося важливим ще довго після того, як воно більше не використовувалося і, можливо, було місцем паломництва або, принаймні, повторного відвідування святині. Дослідники зазначають:

Докази з місця свідчать про те, що традиція мустатілів характеризувалася перетином вірувань і економічного способу життя. Об’єднання цих двох аспектів свідчить про глибоко вкорінений ідеологічний взаємозв’язок, яка поширювалася на великій географічній відстані, вказуючи на набагато більш взаємопов’язаний ландшафт і культуру, ніж передбачалося раніше для періоду неоліту в північно-західній Аравії.

Раніше ми повідомляли, що у Польщі випадково знайшли 3 кг цінних монет: їх ховали в глечику.