Вчені поділилися методом, який дозволить виявити брехню у 80% випадків

Усім би нам хотілося вміти розрізняти брехню, як головний герой серіалу "Теорія брехні". У сучасному світі це була б одна з найкорисніших "суперсил". Попри те, що серіал "Теорія брехні" нібито базується на реальних методиках, вчені раніше довели, що визначити чи бреше людина, читаючи її міміку й жести – неможливо. Але тепер дослідники виявили інший метод, який дозволяє виявити брехню з 80% точністю.

• Вчені прогнозують скорочення населення на 2 млрд людей протягом найближчих 80 років

Деталі

Вчені заявили, що для того, щоб виявити брехуна, ігноруйте все, крім рівня деталей в історії людини. Якщо людина надає докладні описи того, хто, що, коли, як і чому, швидше за все, вона говорить правду. Якщо співрозмовник опускає деталі, то, швидше за все, він бреше.

Дослідники з Амстердамського університету виявили, що за допомогою цього дуже простого тесту люди можуть відокремити правду від брехні з майже 80% точністю.

Коли справа доходить до лову брехунів, ми зазвичай намагаємося використовувати якомога більше контрольних ознак для нашої оцінки. Вони виглядають рухливими? Вони тривожні? Чому вони метушаться?

Наприклад, після терористичних нападів 11 вересня співробітників служби безпеки аеропорту США навчили шукати 92 ознаки поведінки, які вказують на те, що людина вводить в оману (ці методи лягли в основу серіалу "Теорія брехні"). Поліграфи, які зазвичай називають детекторами брехні, поєднують різні фізіологічні дані, такі як артеріальний тиск, частота серцевих скорочень і частота дихання, щоб виявити можливу брехню.

Проте дослідження показують, що навіть навчені професіонали стикаються з випадковістю, намагаючись відокремити правду від брехні. Частково проблема полягає в тому, що інтегрувати безліч суперечливих точок даних на льоту та перетворювати їх у двійкове рішення про те, чи хтось говорить неправду, надзвичайно складно. Судовий психолог і провідний автор нового дослідження Бруно Вершуере, зазначає:

Це неможливе завдання. Люди не можуть оцінити всі ці сигнали за короткий час, не кажучи вже про об’єднання кількох сигналів у точне та правдиве судження.

Інша проблема полягає в тому, що люди мають стереотипи про те, як виглядають невинні та винні люди й ці стереотипи дуже далекі від істини.

Щоб подолати ці проблеми, Вершуере та його колеги з Амстердамського університету вирішили спробувати "радикальну альтернативу". Вони наказали учасникам дослідження зосередитися лише на одній підказці – рівні деталізації в історії людини – і ігнорувати все інше. Дослідники зазначають:

Ми вважали, що правду можна знайти в простоті й ми пропонуємо обмежитися, а не додавати підказки, намагаючись виявити обман.

У серії з дев’яти досліджень 1445 людей було проінструктовано здогадатися, чи правдиві, чи хибні рукописні заяви, стенограми відео, відеоінтерв’ю чи живі інтерв’ю про діяльність студента в кампусі. Ці розповіді надійшли від студентів, які заявляли, що нібито скоїли крадіжку або розповідали про свою правдиву діяльність у кампусі.

Учасники дослідження, які покладалися на інтуїцію, щоб виявити брехню, або які використовували багато факторів, щоб прийняти рішення, показали не кращий результат, ніж випадкове вгадування. Але ті, кому було наказано зосереджуватися виключно на рівні деталізації в розповідях, могли точно відокремити правду від брехні з точністю 59–79%.

Цим учасникам було запропоновано перевірити "ступінь, у якому повідомлення містить такі деталі, як описи людей, місць, дій, предметів, подій і час", і "ступінь, в якому повідомлення здавалося повним, конкретним, вражаючим або багатим на деталі". Вчені заявляють:

Наші дані показують, що покладатися на один хороший сигнал може бути більш корисним, ніж використовувати багато сигналів.

Емпіричне правило дослідників "використовуйте найкраще (і ігноруйте решту)" було найкращим методом виявлення брехні, незалежно від того, чи знали учасники, що метою вправи було виявлення брехні, чи ні.

Це свідчить про те, що існуючі раніше стереотипи про провину та невинуватість не заважали використанню рівня деталізації як інструменту виявлення брехні.

Вчені наголошують, що у ситуаціях з великими ставками, ймовірно, люди збагачуватимуть брехню деталями, щоб підвищити довіру до себе, тому цілком можливо, що практичні правила виявлення брехні будуть залежати від контексту. Проте використання все більшої кількості підказок (або навіть великих даних і машинного навчання) не обов’язково підвищить точність виявлення брехні.

У попередньому дослідженні з використанням 11 різних критеріїв для виявлення брехні люди правильно оцінювали рівень деталізації, але інша, марна інформація затьмарювала їхнє загальне судження. Вчені підкреслюють:

Один контрінтуїтивний спосіб боротьби з інформаційним перевантаженням — просто ігнорувати більшу частину доступної інформації… Іноді менше — це краще.

Раніше ми ділилися заявою вчених про те, чому з роками час летить швидше.