Сонячне світло буквально зникло: цей рік можна вважати найгіршим в історії людства

В історії людства було чимало важких часів: війни, катаклізми й різного роду катастрофи супроводжують нас постійно. Але чи був певний момент, коли концентрація халеп була максимально високою? А може сталась якась одна безпрецедентна за масштабами халепа? Який рік можна вважати найгіршим? У вчених є відповідь – 536 рік. Так, його буде важко “перевершити”… принаймні доки ядерна війна не почалась.

• Замкнуті в історії: в Помпеях знайшли сліди останніх дій людей перед катастрофою

Деталі

Часи навколо 536 року були похмурою епохою – не лише через кровопролитні війни чи люті хвороби, а й через виверження вулкана, яке викинуло в небо попіл і пил, позбавивши значну частину світу сонячного світла.

Ніхто до кінця не впевнений, який саме вулкан винен у темряві 536 року, хоча Сальвадорський Ілопанго вже давно є головним претендентом. Однак дослідження у 2018 році висунуло докази того, що виверження відбулося в Ісландії, оскільки керни льоду в Європі містять вулканічне скло, хімічно схоже на частки, знайдені в Європі та Ґренландії.

Проте, який саме вулкан це був – не так важливо. Ви скажете: "подумаєш – виверження, вулкани регулярно вивергаються". Але не так як того року. Наслідки цього виверження були драматичними для людства.

У листі, написаному в 538 року римський державний діяч Кассіодор писав:

Люди стривожені, і, природно, стривожені надзвичайними знаками на небі, і з тривогою в серцях запитують, які події вони можуть передвіщати. Сонце, перше з зірок, здається, втратило своє звичне світло і здається блакитним. Ми дивуємося, що опівдні не бачимо жодної тіні від наших тіл, відчуваємо могутню силу його тепла, що витрачається на слабкість [...] Місяць також, навіть коли його куля наповнена живленням, позбавлена ​​свого природного блиску.

Прокопій, візантійський історик, який жив у той час на Близькому Сході, також писав про “страх”, викликаний туманним затемненням Сонця.

Існує також багато фізичних наукових доказів цього явища. Дерева, вирубані в Данії, демонструють надзвичайно вузькі кільця зростання в середині шостого століття через різкі кліматичні зміни, які відбулися в 536 році. Також керни льоду з Ґренландії та Антарктиди підкреслюють докази того, що атмосфера була засмічена “великою атмосферною кислою пиловою завісою” в цей час.

Відсутність сонячного світла призвела до різкого падіння температури в Північній півкулі, тому й сільське господарство занепало. Вчені вважають, що виверження 536 року могло бути пов’язане з початком малого льодовикового періоду пізньоантичної доби, який розпочався того самого року та був консолідований іншими виверженнями приблизно у 540 та 547 роках.

Літні температури в усьому світі впали на кілька градусів, і клімат Землі глибоко змінився. У Китаї влітку випав сніг, а Південну Америку вразила посуха.

Очевидно, суспільства голодували, а хвороби, такі як бубонна чума, отримали сприятливіше середовище поширення.

Більшість істориків погоджуються, що 536 рік став початком особливо похмурої глави в історії людства, принаймні в деяких регіонах світу.

Протягом п’яти років після початку пізньоантичного малого льодовикового періоду пандемія чуми охопила Середземне море. Особливо сильно постраждав Константинополь – серце Візантійської імперії, і мільйони людей загинули протягом наступних десятиліть. Вчені стверджують, що ця смертоносна комбінація кліматичного лиха та пандемії зіграла ключову роль у її падінні.

Хвильові ефекти поширилися далеко за межі Середземного моря. У більш прохолодних і сухих умовах Центральної Азії скорочення пасовищ змусило кілька кочових племен мігрувати на схід до Китаю. Цей рух викликав зіткнення між цими міграційними групами та місцевою владою в степових районах північного Китаю. Деякі з цих степових племен пізніше уклали союзи зі Східною Римською імперією. Разом вони допомогли розвалити Сасанідську імперію в Персії.

Раніше дослідники повторно проаналізували небесну мапу “Зоряний мануал Майстра Ши”, яка довго викликала сумніви, і виявили, що її справедливо можна вважати найдавнішою структурованою небесною картою в світі.