Вчені відкрили новий зниклий вид тварин, які могли бути найбільшими в історії Землі

У світі з’явився новий претендент на звання найважчої тварини, яка коли-небудь існувала – це кит, який плавав океанами близько 38 мільйонів років тому і, ймовірно, важив майже 180 000 кілограмів (це як 30 африканських слонів або 5 тисяч людей).

• Вчені розкрили секрет ідеальних зубів доісторичних людей

Деталі

Вчені описали нещодавно виявлений вимерлий вид під назвою Perucetus colossus у статті, опублікованій у середу в журналі Nature. Виходячи з оцінки його ваги в 180 метричних тонн, P. colossus перевершив би синього кита, що важить від 130 до 170 тонн й зараз вважається найбільшою твариною в історії Землі. А проте, визначити вагу тварини виключно на основі її скам’янілих останків складно, тому не всі вчені поки що готові передати титул виду P. colossus.

Дослідники зібрали якомога більше інформації про P. colossus, вивчаючи скам’янілі кістки, знайдені в долині Іка на півдні Перу. Загалом палеонтологи знайшли 13 хребців, чотири ребра та частину таза в районі, відомому як формація Піско.

Однією з причин важкості P. colossus були його кістки, які були надзвичайно щільними — настільки щільними, що коли палеонтологи вперше їх виявили, вони навіть не були впевнені, що це взагалі кістки. Скам'янілості більше нагадували скелі, ніж будь-що інше.

Щільність кісткової тканини допомогла б P. colossus залишатися біля дна океану під час годування. І цьому виду, ймовірно, знадобилася б додаткова допомога, щоб залишатися низько у воді — на відміну від деяких китів, які повністю спустошують свої легені перед зануренням, P. colossus, ймовірно, міг пірнати із деякою кількістю повітря в легенях.

Вчені кажуть, що P. colossus, ймовірно, був довжиною від 16 до 20 метрів, що зробило б його коротшим за сучасних синіх китів, які можуть виростати до 33 метрів. Ймовірно, він був схожий на товсту сосиску й рухався за допомогою хвилеподібних рухів тілом.

Кожен з масивних хребців кита важив понад 10 кілограмів, але щоб оцінити загальну масу тіла тварини, дослідникам довелося зробити обґрунтоване припущення. Наприклад, оскільки вони не знайшли черепа істоти, вони не знають, як виглядала його голова. Вони також не можуть сказати, скільки жиру чи м’язів у нього було. Загалом палеонтологам надзвичайно складно визначати масу вимерлих видів.

Раніше вчені вивчили волосся з поховання на Менорці та знайшли в його складі сліди галюциногенів. Дослідження свідчать про те, що три тисячі років тому давні людські цивілізації використовували наркотики, які спричиняли марення та галюцинації.