У відчуття дежавю є протилежність, яка ще незвичніша

Вчених давно цікавить феномен дежавю – відчуття, при якому здається, що ви переживали певний момент у минулому, хоча з вами це трапляється вперше. Питанню дежавю присвячено безліч досліджень, але старший викладач психології Сент-Ендрюського університету Акіра О'Коннор та професор когнітивної нейропсихології Університету Гренобль-Альпи Крістофер Мулен зайнялись вивченням ще дивнішого й рідкіснішого феномена, протилежного відчуттю дежавю.

• Не зразковий вампір: вчені вважають, що Дракула міг бути веганом

Деталі

О'Коннор та Мулен вважають, що дежавю насправді є вікном у роботу нашої системи пам’яті. Їх дослідження виявило, що це явище виникає, коли частина мозку, яка виявляє щось знайоме, розсинхронізується з реальністю. Дежавю — це сигнал, який попереджає вас про цю дивність: це тип "перевірки фактів" для системи пам’яті. Але ця система може зробити дещо більш дивовижне та незвичне.

Протилежністю дежавю є жамевю – це відчуття, коли те, що вам добре знайоме, здається нереальним або якимсь новим. О'Коннор та Мулен у своєму новому дослідженні вивчали механізм цього явища. І їх робота навть була відзначена Шнобелівською премією з літератури. Ви можете сказати: "О, це ж пародія на Нобелівську премію, яка відзначає якийсь непотріб". Насправді багато вчених ставляться позитивно до цієї премії й вона відзначає тривіальні дослідження, які "спочатку викликають сміх, а потім роздуми".

Тобто це дослідження не можна назвати надзвичайно корисним, але це не применшує його цікавості. До того ж деякі тривіальні дослідження, які відзначалися Шнобелівською премією, були корисними й на практиці.

Жамевю може включати погляд на знайоме обличчя та виявлення його незвичним або невідомим. Музиканти часто й ненадовго відчувають це – губляться в дуже знайомому уривку музики. Також воно виникає, коли ви заходите у знайоме місце і втрачаєте орієнтацію або бачите його "новими очима". Або ви можете писати добре знайоме слово правильно й раптом вам почне здаватися, що ви зробили у ньому помилку.

Вченим мало відомо про жамевю, але О'Коннор та Мулен припустили, що його буде досить легко викликати в лабораторії. Якщо ви просто просите когось повторювати щось знову і знову, вони часто виявляють, що це стає безглуздим і заплутаним. Тобто постійне повторення робить дивні речі з нашим мозком.

У першому експерименті 94 студенти витратили час на повторне написання одного і того ж слова. Вони зробили це з дванадцятьма різними словами, які варіювалися від звичайних, таких як "двері", до менш поширених, таких як "меч".

Науковці попросили учасників скопіювати слово якомога швидше, але дозволили їм зупинятися, якщо вони почуватимуться дивно, нудьгуватимуть або їх болітиме рука.

Найпоширенішим вибором було зупинитися, тому що речі почали здаватися дивними: близько 70% зупинялися принаймні один раз, щоб відчути щось, що дослідники визначили як жамевю. Зазвичай це відбувалося приблизно через одну хвилину (33 повторення) – і зазвичай для знайомих слів.

У другому експерименті вчені використали лише слово "the", вважаючи, що воно було найпоширенішим. Цього разу 55% ​​людей перестали писати з причин, які відповідають визначенню жемавю (але після 27 повторень).

Люди описували свій досвід як "вони втрачають значення, чим більше на них дивишся" та "здавалося, що втрачають контроль над рукою" і "це не здається правильним, майже схоже, що це не зовсім слово, а хтось обдурив мене змушуючи думати, що це так".

Дослідники зазначають, що жамевю — це сигнал для вас, що щось стало занадто автоматичним, занадто плавним, занадто повторюваним. Це допомагає нам "вирватися" зі зациклення, і відчуття нереальності насправді є перевіркою реальності.

Основним науковим поясненням жамевю є "насичення" – перевантаження поняття, поки воно не стане безглуздим. Пов’язані ідеї включають "ефект вербальної трансформації", коли при багаторазовому повторенні слова починають чутися інші, схожі за звучанням слова.

Це також, ймовірно, пов’язано з дослідженням обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), яке вивчало ефект примусового вдивляння в об’єкти. Якщо повторна перевірка, чи двері замкнені, робить завдання безглуздим, це означатиме, що важко дізнатися, чи двері замкнені, і таким чином починається порочне коло, яке може призводити до погіршення ОКР. Загалом вивчення ефекту жемавю може допомогти розуміти й лікувати ОКР.

Ми також писали про дослідження, яке виявило, що м'ясоїди швидше оберуть у меню веганську страву, якщо вона не матиме маркування про відповідність цьому раціону.