Дослідники висунули нового "винуватця" вимирання динозаврів

У науковій спільноті загалом існує консенсус щодо того, що динозаври вимерли приблизно 66 мільйонів років тому, після того як масивний астероїд врізався в Землю. Проте дослідники довго сперечаються, який механізм після влучання астероїда призвів до глобальної зими, що власне й винищила динозаврів (й загалом 75% усіх тодішніх видів тварин на планеті).

• Вчені зафіксували один з найбільших космічних вибухів в історії Всесвіту

Деталі

Тепер у вчених є нова теорія: коли астероїд зіткнувся з територією, яка зараз є півостровом Юкатан у Мексиці, він відправив в атмосферу крихітні частинки подрібненого граніту. Цей силікатний пил блокував сонячне світло, що означало, що рослини не могли фотосинтезувати. В результаті рослиноїдні тварин голодували, що призвело до зникнення більшої кількості видів.

На основі результатів нового моделювання палеоклімату, опублікованих у понеділок у журналі Nature Geoscience, фотосинтез зупинився по всьому світу протягом двох тижнів після падіння астероїда. Згідно з моделюванням, фотосинтез не збільшувався знову протягом 620 днів, а повністю відновився через чотири роки.

Частинки пилу могли залишатися в атмосфері протягом 15 років і могли сприяти падінню глобальної температури. Вчені підкреслюють, що астероїд не вбив усіх динозаврів за один раз, але це був ще й тихий вбивця, який спровокував війну на виснаження, що призвела до загибелі трьох із кожних чотирьох видів.

Нове дослідження навряд стане останнім словом у дискусії про те, що вбило динозаврів. Однак, хоча минулі дослідження були зосереджені на здатності сірки та сажі блокувати сонячне світло після падіння астероїда, це одне з перших досліджень, які більш уважно вивчають пил. Попередні дослідження не акцентували на важливості пилу у цьому процесі, а розглядали крупніші або навпаки, дрібніші, матеріали.

Отже, у новому дослідженні вчені уважніше розглянули вплив пилу, вивчивши дрібнозернисті зразки з Таніса, геологічного утворення в Північній Дакоті, яке містить скам’янілості та уламки після удару астероїда. Після вимірювання розміру частинок пилу на місці вони провели ці дані через комп’ютерну кліматичну модель і врахували частинки сажі та сірки.

Науковці виявили, що дрібний силікатний пил, який піднявся в повітря, мав діаметр від 0,8 до 8 мікрометрів — тонший за пасмо людського волосся. Сірка та сажа, ймовірно, також зіграли певну роль у глобальній зимі, однак, згідно з моделюванням, ці частинки, ймовірно, не затримувалися в атмосфері так довго, як пил. Це свідчить про те, що дрібні частинки пилу могли зіграти більшу роль у масовому вимиранні, ніж вважалося раніше.

Потрібна додаткова робота, щоб остаточно визначити точні "механізми вбивства" динозаврів, які слідували за астероїдом, але багато науковців зазначають, що навряд буде знайдено одну причину, яка вбила динозаврів й за це, швидше за все, відповідальний комплекс подій.

Раніше вчені заявили, що астероїди можуть приховувати хімічні елементи, яких немає у періодичній таблиці. Загадковий надщільний астероїд змусив вчених припустити, що існують стабільні хімічні елементи поза періодичною таблицею Менделєєва.