Телескоп Джеймс Вебб виявив загадкову "пухнасту" планету, на якій йдуть піщані дощі

Нові спостереження космічного телескопа Джеймс Вебб (JWST) розкриває загадки "пухнастої" екзопланети, на якій йдуть дощі з піску.

• Роботизований штучний інтелект може виробляти кисень на Марсі

Деталі

Команда європейських астрономів використовувала спостереження JWST, щоб детально описати склад атмосфери планети під назвою WASP-107b. Дослідники виявили водяну пару, діоксид сірки й навіть силікатні піщані хмари, що перебувають в динамічній атмосфері екзопланети. Нове дослідження також може мати наслідки для нашого розуміння хімії далеких планет.

Екзопланета WASP-107b є однією з планет з найменшою щільністю, відомих астрономам, її іноді порівнюють з кометою. Планета приблизно такого ж розміру, як Юпітер, але має лише 12% його маси. WASP-107b розташована приблизно у 200 світлових роках від Землі, і їй потрібно лише шість днів, щоб облетіти свою рідну зірку, яка трохи холодніша та менш масивна, ніж наше Сонце.

Низька щільність планети дозволила астрономам зазирнути в її атмосферу в 50 разів глибше порівняно зі спостереженнями, досягнутими для більш щільних планет, таких як Юпітер.

Спершу відкриття діоксиду сірки здивувало астрономів. Це тому, що головна зірка WASP-107b випромінює відносно невелику частку високоенергетичних фотонів світла через те, що планета менша та холодніша. Однак низька щільність планети означає, що ці фотони можуть проникати глибоко в атмосферу WASP-107b, викликаючи хімічні реакції, які створюють діоксид сірки.

Окрім діоксиду сірки, астрономи також відзначили наявність хмар, що складаються з дрібних силікатних частинок (дрібного піску).

Дослідники припускають, що піщані хмари утворюються подібно до водяної пари та хмар на Землі, лише з крапельок піску. Коли краплі піщаного дощу конденсуються та падають, вони стикаються з дуже гарячими шарами всередині планети, де перетворюються на силікатну пару та повертаються вгору, де знову конденсуються, утворюючи знову хмари. Провідний автор дослідження Лен Дечін з Katholieke Universiteit Leuven у Бельгії зазначає:

JWST революціонізує характеристику екзопланет, надаючи безпрецедентну інформацію з надзвичайною швидкістю. Відкриття хмар піску, води та діоксиду сірки на цій пухнастій екзопланеті… є ключовою віхою. Воно змінює наше розуміння формування та еволюції планет, проливаючи нове світло на нашу власну Сонячну систему.

Раніше астрономи помітили найдавнішу чорну діру з коли-небудь виявлених, яка може пролити світло (як би це парадоксально не звучало) на секрети раннього Всесвіту.