Археологи виявили сліди складного доісторичного суспільства, що може переписати історію

Археологи виявили докази надзвичайно складного доісторичного суспільства в Центральній Європі, яке процвітало в регіоні, який, як вважалося раніше, загадково був покинутий у 1600 році до нашої ери. Це складне суспільство було одним із "головних культурних центрів південної Європи" і мало вплив на всьому континенті та в Середземномор’ї.

• Ймовірно, найстаріша піраміда у світі захована під землею в Індонезії

Деталі

Паннонський басейн – це регіон, який охоплює територію сучасної Угорщини та стикається з кількома націями Центральної Європи. Тисячі років тому люди бронзового віку оселилися там і побудували складне та впливове суспільство, яке проіснувало століттями, поки таємничим чином не зникло у 1600 році до нашої ери. Стародавні місця, досліджені експертами, демонструють ознаки депопуляції протягом кількох десятиліть, що призводить до теорії "краху регіонального масштабу" та відносно "раптового кінця" цього доісторичного соціального порядку.

Однак автори нової статті, опублікованої цього місяця в PLOS One, пишуть, що на основі дистанційного огляду та розкопок "можна ідентифікувати абсолютно протилежну траєкторію – збільшення масштабу, складності та щільності систем поселень та інтенсифікації мереж на великій відстані". Замість того щоб зникнути, стародавні люди пристосувалися.

Провідний автор дослідження Баррі Моллой з університетського коледжу Дубліна зазначив:

З багатьох сторін це є відсутньою ланкою. Ми знаємо, що суспільства в Європі наприкінці другого тисячоліття до нашої ери взаємодіяли в масштабі континенту. Ми також знали, що матеріали та символи з цієї території були впливовими в Європі, але ми не визначили складне суспільство, яке було б рушієм у цих комунікаційних мережах. Ця знахідка змінює це.

Використовуючи комбінацію супутникових зображень із Карт Google і Sentinel-2 Європейського космічного агентства, а також польових робіт і невеликих розкопок, дослідники повідомляють про ідентифікацію 100 нових доісторичних місць у Паннонському басейні, що охоплює 8000 квадратних кілометрів. Багато з цих поселень менші за раніше ідентифіковані "мегафорти".

Автори надають докази того, що ці невеликі поселення поширилися з колишніх центрів, які були покинуті, і відображають перехід від "інтенсивних до екстенсивних" моделей розселення. Вони писали, що досі було важко виділити ці місця, тому що це були плоскі поселення з ровами замість валів, які сьогодні легше ідентифікувати.

Хоча зміни в кліматі регіону можуть пояснити зміни розселення у Паннонському басейні, автори стверджують, що це "скоріше контекст, ніж причина соціальних трансформацій", і що "зруйнувалися політичні/ідеологічні режими та широка участь у них".

Моллой зазначає, що багато аспектів культурної практики не були ідентифіковані нещодавнім дослідженням, але новим є те, як вони поєднуються, щоб розкрити складне та добре організоване суспільство.

Зараз розуміння вчених, яким було це суспільство, дещо обмежене, але розкопки сьогодні пропонують деякі можливі відповіді. Моллой пояснив, що одним із захопливих елементів є те, як це суспільство "применшило значення ієрархій". Розкопки виявили місця, які були більшими за інші, з ознаками управління меншою групою та просторами, куди, на думку дослідників, могли потрапити не всі члени громади. Моллой продовжив:

Однак у похованнях, які ми знаходимо, до всіх ставилися відносно однаково, і в похованнях було небагато престижних речей, наприклад металів. Тож загалом ми можемо сказати, що вони мали складний політичний порядок і що на практиці не всі вважалися однаковими, але на ідеологічному рівні вони прагнули применшити важливість таких поділів.

Щобільше, те, що в одній місцевості була така велика кількість поселень, переконливо свідчить про те, що вони були взаємопов’язані та мали спільні ресурси. За словами Моллоя, це говорить нам, що ми розглядаємо політичні одиниці або державні утворення, які включають багато різних поселень, що, своєю чергою, вказує на наявність відносно великих і добре впорядкованих утворень.

Робота команди не завершена. Вчені планують повернутися до місць у Паннонському басейні та провести додаткові розкопки там, де, на їхню думку, могли бути житла, і вони опублікують більше геофізичних даних та досліджень, а також аналіз розкопок.

Раніше вчені виявили, що статуя Сфінкса могла будуватися не тільки людьми. Як і більшість архітектурних шедеврів Давнього Єгипту, статуя Великого Сфінкса оповита таємницями, які вчені продовжують розкривати.