Так говорять на Київщині: спробуйте вгадати значення діалектизмів балагурити, бадя, крижма та вагани
Продовжуємо розповідати про діалекти української мови й сьогодні зупинимось на середньонаддніпрянському говорі
Спробуйте здогадатися значення діалектизмів балагурити, крижма, бадя та вагани/Фото: Denny Müller/Unsplash
Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.
Деталі
Сьогодні, 21 лютого, якраз у світі святкують Міжнародний день рідної мови, тому з'являється ще одна нагода подивуватися та захопитися багатством й різноманіттям солов'їної.
Поговорімо про південно-східне наріччя української мови, а саме про середньонаддніпрянський говір. Цей діалект поширений у південних районах Київської, південно-західних районах Сумської, Черкаської, Полтавської, північних районах Кіровоградської і Дніпропетровської областей.
Поділимось з вами кількома популярними словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначених регіонів: балагурити, бадя, крижма та вагани. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Картинка вище є підказкою до значення одного з цих діалектизмів.
Зробили свої ставки? Тоді розкриймо значення цих слів. Балагурити (наголос на третій склад) – це голосно та весело, жартівливо говорити. Бадя (наголос на другий склад) – так називають дерев'яне відро, яке зазвичай кріпили на один з кінців криниці-журавля. Крижма (наголос на перший склад) – це шмат тканини у 2-3 метри, але зараз так можуть називати й великий рушник. Що стосується слова "вагани" (наголос на третій склад), то так називають ночви, коритця човноподібної форми або просто великий тазик.
Раніше ми ділилися значеннями діалектизмів момляти, тарафеля, гриза та дзіндзіляка, які можуть використовувати жителі Волинської області.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
