Для Національного пантеону українських героїв знайшли нове знакове місце в центрі Києва

Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович заявляє, що для Національного пантеону українських героїв знайшли нове знакове місце в центрі Києва, але його зведення можливе лише після стабілізації української економіки.

• Голова УІНП: перейменовувати "Батьківщину-Мати" на "Україну-Мати" — необхідності немає зараз

Деталі

...Інститут розробив його концепцію вже давно, ще перед війною, і передав у Кабмін на затвердження. Там вона досі знаходиться. Логіка ж була така. Перший рівень пошанування – це сектори військових поховань. Інститут розробив рекомендації, і вони реалізовані… Другий рівень – це Національне військове меморіальне кладовище... Третій рівень – це, власне, Національний пантеон. За нашою концепцією – це локація в центрі Києва, в його стародавній частині, яка має показати символічну тяглість нашого тисячолітнього шляху до самих себе, шляху нашої державності, - сказав Дробович в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, на якому етапі перебуває обговорення Національного пантеону українських героїв.

Очільник УІНП зазначив, що хоча концепція пантеону поки що урядом не ухвалена, на сьогодні є чітке зрушення в питанні місця його розміщення.

...Раніше обговорювалося як локація лише місце під так званою Аркою дружби народів, а наразі з'явилася інша локація в центрі Києва, ще більш знакова. Мабуть, важко буде знайти більш почесне місце в столиці для такого пантеону. Ми вже маємо попередню згоду власника земельної ділянки, це державна інституція, - заявив Дробович, але не назвав саму локацію.

Водночас він поскаржився, що відсутність активного руху в питанні зведення пантеону пов'язана з ресурсами, оскільки це великий інфраструктурний проєкт, який дорого коштуватиме.

...Ми, звісно, розуміємо, що ніхто з бюджету наразі це не профінансує, а скеровувати на це гроші іноземних партнерів недоречно, - додав він.

На запитання, коли можна буде говорити про будівництво пантеону, голова УІНП заявив, що "це не обов'язково кінець війни, але це точно стабілізація економіки": "Тобто це тоді, коли інфраструктурні проєкти символічного характеру не викликатимуть у людей такі болючі реакції, - додав Дробович.

• Антон Дробович вважає за необхідне обмежити запровадження нових пам'ятних дат до закінчення російсько-української війни.

...Варто (обмежити - ред.). Не варто поспішати. Звісно, обмежувати якимось штучним чином не треба, але точно не варто поспішати і хапатися за першу ж ідею глибоко стурбованих політиків, або навіть глибоко стурбованих представників військової спільноти. Одна з причин – від зміни ситуації на полі бою дуже часто змінюється контекст. Наприклад, конкретний кейс Маріуполя. У нас є дата звільнення міста до 2022 року, але всі прекрасно розуміють, що ця дата наразі не функціональна, бо Маріуполь знову тимчасово окупований. Тому, якщо ми поухвалюємо якісь дати похапцем, зафіксуємо їх і запровадимо на найвищий рівень, то будуть проблеми, - сказав Дробович, відповідаючи на запитання, чи варто обмежити запровадження нових пам'ятних дат російсько-української війни, доки сама війна триває.

Крім того, він висловив згоду з необхідністю запровадити певну градацію дат, зокрема, святкові дати, пам'ятні дати або дні жалоби, а також місцеві та національні дати.

...Тобто, якісь події важливі для певного регіону, і вони є точкою консолідації пам'яті громади. Про них може знати, звісно, нація, і громада може робити так, щоб всі їхали до них брати учать у якихось заходах, паломництвах, фестивалях, але вони не мають бути фіксованими на рівні держави окремими рішеннями вищих національних інституцій, - додав очільник УІНП.

Водночас він наголосив, що є такі дати, які точно мають бути зафіксовані, наприклад, як майбутній день перемоги над росіянами.

...Коли ми запроваджуємо чи говоримо про запровадження нових дат, то має бути широка експертна дискусія, перевірка з реальними військовими, з їхніми родинами. Щоб не виходило так, що люди на фронті, їм скидають, що сьогодні у вас така-то дата, "день переможної боротьби такого-то там роду військ на такому-то напрямку", а вони на тій самій точці вже три тижні відступають і мають величезні втрати. Щоб не було цього відриву від життя, - наголосив Дробович.

Зокрема, за його словами, якщо дата вже прижилася, то її варто поважати і ставитися до неї відповідно, але якщо держава бачитиме, що дата втрачає актуальність, то відповідно реагуватиме дуже делікатно.

...Ми маємо наразі дуже оперативно реагувати на зміну цього контексту, підтримувати те, що реально живе і викликає резонанс у суспільства. І, відповідно, давати гаснути тому, що гасне в природній спосіб, не викликає резонансу, і, значить, його місце в забутті, його потім треба буде акуратно доживати і відмінити, - додав він.

Зі свого боку Дробович наголосив, що під час формування пам'ятного календаря не можна втратити важливі дати першої частини війни, з 2014-го до 2022 року, навіть якщо масштаб майбутніх подій війни буде в рази більшим.

...Для нас важливо, щоб були залишені маркерні точки. Ідеально, щоб це були ті маркерні точки, які приживуться в спільноті, наприклад, в серпні День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Вони мають показати нам тяглість цієї війни, - підсумував він.

• Голова УІНП сподівається, що київська влада, інша місцева влада або якийсь меценат усе-таки створить Музей монументальної пропаганди.

...Буквально перед війною у Львівській області один дуже відомий куратор порозумівся з місцевими політиками, і вони мали створити у себе цей Музей монументальної пропаганди. Вони вже навіть земельну ділянку обговорювали, бо зрозуміли, що це буде велика туристична дестинація. Вони хотіли позабирати всі знамениті об'єкти з історіями, бо всі вони вже є феноменами, які маркерно можуть описати події декомунізації і деколонізації в Східній Європі кінця 20-го – початку 21-го століття. Це неймовірно цікаві об'єкти. Але, я думаю, війна їм завадила реалізувати цю історію. Та сподіваюся, що київська влада, інша місцева влада або, можливо, якийсь стратегічно мислячий мільйонер зрозуміють це і створять, - сказав Дробович.

Щодо радянської символіки, яка ще залишилася в Києві, голова УІНП зазначив, що для нього загадка, чому ніяк не демонтують символіку з мосту Патона: "Після Щорса, Ватутіна, Арки дружби народів, "Батьківщини-Матері" здавалося, що цей кейс набагато простіший. Я все ще готовий за свої гроші приїхати і здійснити демонтаж, мені треба тільки дозвіл".

Він висловив сподівання, що влітку 2024 року цю символіку буде демонтовано: "Але, знову ж таки, ви ж розумієте, якби у мене були повноваження давати приписи або хоча б одна бригада робітників із технікою, яка могла б це зробити, ми б це все цивілізовано, з громадськими слуханнями уже зробили б. Але в нас немає таких повноважень, ми можемо тільки наполегливо підштовхувати, створювати контекст для цього".

• Ситуацію зі стихійними народними меморіалами загиблим за Україну на майдані Незалежності та біля стіни Свято-Михайлівського монастиря в Києві можна вирішити шляхом пропозиції громадянам нового кращого місця.

...У мене є тільки одна рекомендація для таких випадків – потрібно запропонувати конкретне інше краще місце і дати можливість його реалізувати людям, або самим реалізувати, запровадивши певну практику і протокол, щоб вона була партиципативна, щоб люди могли взяти в цьому участь, і вона була гідна і на високому рівні. Треба створити умови для перетікання живого наміру громади до меморіалізації в прекрасний простір, де це можна зробити доречно і коректно, - сказав Дробович.

За його словами, коли левова частка тих людей, для яких це значимі меморіали, прийме нове місце, тоді можна буде привести в попередній стан ці території.

...Ніхто, звісно, закривати їх не може, але якщо ти запропонуєш якісну альтернативу, то воно спрацює. Причому це треба супроводжувати експертними слуханнями, дискусіями та професійними комунікаціями, - наголосив очільник УІНП.

На запитання, чи можна ці два народні меморіали об'єднати в одному просторі, Дробович заявив, що це питання необхідно вивчати.

Як повідомлялося, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вважає за необхідне трансформувати народний меморіал пам'яті загиблих за Україну біля стіни Свято-Михайлівського монастиря у Києві, а також наполягає на необхідності впорядкування та встановлення просторових меж на народному меморіалі загиблих за Україну на майдані Незалежності.

• День повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року поки що має залишатися неофіційною пам'ятною датою, але підтримуваною державою як День люті.

...Мені сподобалося на круглому столі (який відбувався на початку травня - ред.), як декілька людей говорили про цю дату як про День гніву або День люті. Ідеально, щоб це поки що була неофіційна дата, але сильно підсвічена державою, яка буде такою точкою, яка щоразу знов поновлюватиме сили, лють і обурення тим, що сталося. І в такому інформаційно-комунікаційному, суспільно-політичному сенсі її треба визначити", - сказав Дробович в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, як варто позиціонувати 24 лютого 2022 року в системі пам'ятних дат.

Очільник УІНП розповів, що коли 24 лютого 2022 року прийшов на роботу в інститут, то лють була однією з головних емоцій.

...Цю емоцію, мені здається, важливо зафіксувати в цю дату. Робити якийсь офіційний статус чи ні – це другорядне питання. Ми маємо порозумітися як спільнота щодо цієї дати. І, звісно, вона має бути в інтелектуальному плані поєднана з подіями лютого-березня 2014 року, - наголосив Дробович.

• Меморіалізація російсько-української війни буде складною, але в Україні формується нова меморіальна мова світового рівня.

...Меморіалізація війни буде складною, і вона вже складна. Багато людей мають радянське розуміння практик меморіалізації, плюс нестача ресурсів. І почасти процес перетворюється в таке не дуже якісне меморіалізування, - сказав Дробович.

Водночас він зазначив, що також з'являються й об'єкти нового рівня та нової меморіальної культури. Зокрема, у Вишгороді створено меморіал "Хрест героїв", в Ірпені нещодавно відкрили меморіал "Воля", є проєкт "Відкритий перелом" в Ірпені, а також відбувся конкурс архітектурних проєктів для меморіалізації в селі Ягідне.

...Мені прикро, що багато хто серед уряду і парламенту говорить про важливість цього напряму, але реально ніколи далі гасел не заходить. Я не бачив, щоб хоч одна політична сила натисла на бюджетний комітет для ухвалення якоїсь програми, наприклад, зі збереження старих козацьких цвинтарів або створення конкретних меморіальних проєктів, присвячених цій війні, - нарікає голова УІНП.

У свою чергу Дробович звернув увагу на те, що той факт, що в Україні з'явилися меморіали під час повномасштабної війни, є неймовірним: "У нас прилітають ракети, у нас по пів дня немає світла, у нас в руїнах лежать обласні центри, а ми примудряємося вже будувати меморіальні об'єкти. Під час Другої світової війни такого не було. Масова меморіалізація зайняла декілька десятиліть після війни".

Очільник УІНП наголосив, що, на його думку, щонайменше останні п'ять років в Україні формується нова меморіальна мова світового рівня.

...Наразі Україна фактично є місцем, яке доводить, що старі меморіальні мови та підходи не працюють як годиться, зокрема ті, відповідно до яких у всьому світі будувалися музеї, публічні простори, пам'ятники, що мали б розказати й застерегти від повторення війн і геноцидів у Європі та світі, - додав він.

Новий розділ в історії: у Києві офіційно презентували оновлений щит монумента "Батьківщина-мати".