ECFR: більшість українців вірять у перемогу у війні

Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) у першій половині травня 2024 року, напередодні виборів до Європейського парламенту, провела опитування громадської думки серед 19 566 осіб у 15 країнах щодо підтримки України та перспектив завершення війни.

• У КМІС дізнались, чи зберігається в українському суспільстві єдність

Деталі

...Результати на перший погляд обнадійливі. Хоча війна розвивалася драматично, те саме не можна сказати про громадську думку, яка навряд чи змінилася з початку року. Підтримка війни (України у війні - ред.) залишилася стабільною в європейських країнах, де проводили опитування, а моральний дух сильний в Україні, де ECFR вперше провів опитування. Дослідження свідчить про загальне підґрунтя в плані суспільної підтримки збільшення постачань зброї та боєприпасів в Україну. На цій основі європейські політичні лідери мають відчувати себе здатними продовжувати відправляти допомогу Україні", - зазначено у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому пресслужбою ECFR у середу.

Однак, зазначають дослідники, опитування виявляє глибоку прірву між європейською та українською думкою про те, як закінчиться війна, і про мету підтримки Європи. Так, українці хочуть отримати більше зброї, щоб перемогти, тоді як більшість європейців відправляють зброю, сподіваючись, що це допоможе привести до прийнятного остаточного врегулювання.

Так, на момент проведення опитування більшість українців вірять, що вони виграють війну. На запитання про найімовірніший результат війни 58% передбачають перемогу України, 30% кажуть, що вона закінчиться врегулюванням, і тільки 1% очікує, що переможцем вийде Росія. Українці ще більш оптимістичні у сценарії, за якого збільшаться постачання західної зброї та боєприпасів - за таких обставин 69% думають, що Україна переможе, а 22% очікують врегулювання.

Ба більше, майже третина українців вірить, що війна закінчиться протягом найближчого року; дві третини з них (загалом майже чверть населення України) вважають, що вона закінчиться перемогою України.

При цьому, як і більшість європейців, українці розглядають Росію як грізну військову силу. З усіх опитаних країн населення України найбільш схильне вважати, що російська військова міць є серйозною перешкодою для українських зусиль із повернення втрачених територій. Ба більше, українці не розраховують на крах режиму Путіна: 57% вважають, що в найближчі два роки в Росії навряд чи відбудуться серйозні політичні зміни; тільки 32% вважають, що це може статися.

На відміну від деяких інших європейських суспільств, більшість українців не розглядають вторгнення Росії в їхню країну як прелюдію до подальшої агресії. Лише 39% українців вважають, що Росія може напасти на іншу європейську країну протягом наступних двох років, тоді як 48% вважають це малоймовірним.

Що стосується того, як вони можуть виграти війну, українці вважають, що отримання більшої кількості зброї та боєприпасів - це єдиний значущий спосіб підвищити свої шанси на перемогу.

У Європі водночас більшість громадян підтримують ідею збільшення постачань зброї та боєприпасів в Україну. Тільки в трьох країнах - Греції, Болгарії та Італії - більшість людей виступає проти цієї ініціативи.

Однак респонденти в усіх опитаних європейських країнах вкрай скептично ставляться до здатності Києва виграти війну. На відміну від громадської думки в Україні, лише невелика кількість респондентів в інших країнах вважає, що перемога України є найбільш імовірним результатом. Переважна думка в більшості країн (за винятком Естонії) полягає в тому, що конфлікт завершиться компромісним урегулюванням.

...Цей скептицизм не зменшується кардинально, навіть коли респондентів просять уявити, що станеться, якщо Україна отримає збільшені постачання зброї. За такого сценарію очікування європейців щодо перемоги України зростають у середньому на 12 відсоткових пунктів. Однак навіть за таких обставин урегулювання все ще розглядають як найімовірніший результат в 11 із 15 опитаних країн, - зазначено у звіті.

Водночас, згідно з даними опитування, європейці рішуче налаштовані проти відправлення військ в Україну. Це стосується навіть країн, які найбільш войовничо налаштовані щодо війни. У кожному окремому місці, де проводили опитування, більшість населення виступає проти відправлення військ у такий спосіб. Водночас багато громадян Європи підтримують участь національних військ іншими способами, наприклад шляхом надання технічної допомоги українським військовим або патрулювання кордону України та Білорусі.

Крім того, більшість європейців не готові витрачати більше на оборону. Ця точка зору відрізняється від консенсусу серед європейських політичних лідерів, які готуються зробити розширення оборонної співпраці та видатків ключовим елементом наступного порядку денного Європейської комісії.

Багато громадян Європи також не згодні з тим, що війна в Україні безпосередньо зачіпає Європу. У кожній країні, де проводили опитування, переважна думка (і зазвичай більшість) полягає в тому, що Європа не перебуває у стані війни з Росією. У деяких країнах, де громадськість найбільше прагне припинення війни, наприклад у Греції, Італії, Іспанії та Болгарії, більше людей вважають, що США або НАТО перебувають у стані війни з Росією.

Звіт підготовлено на основі опитування громадської думки дорослого населення (віком 18 років і старше), проведеного в травні 2024 року в 15 країнах (Болгарія, Чеська Республіка, Естонія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Греція, Італія, Польща, Португалія, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Україна). Загальна кількість респондентів становила 19 566 осіб.

Опитування проводили онлайн компанії Datapraxis і YouGov у Чехії (9-16 травня, 1071 респондент), Франції (9-20 травня, 1502), Німеччині (9-17 травня, 2026), Великій Британії (9-13 травня, 2082), Греції (1-16 травня, 1093), Італії (9-17 травня, 1036), Польщі (9-23 травня, 1550), Португалії (9-20 травня, 1070), Нідерландах (9-15 травня, 1014), Іспанії (9-17 травня, 1508), Швеції (9-23 травня, 1026) і Швейцарії (2-15 травня, 1079). Його було проведено онлайн Datapraxis і Alpha Research у Болгарії (9-23 травня, 1000) і онлайн Datapraxis та Norstat в Естонії (6-21 травня, 1009). У всіх цих країнах вибірка була загальнонаціонально репрезентативною за основними демографічними показниками та минулими голосами.

В Україні опитування проводила Datapraxis and Rating Group (7-12 травня, 1500) за допомогою телефонних інтерв'ю (CATI) з респондентами, обраними з використанням випадково згенерованих телефонних номерів. Потім дані були зважені за основними демографічними показниками. Повне врахування змін населення через війну ускладнене, але було зроблено коригування для врахування території, що перебуває під російською окупацією. Це, у поєднанні з підходом вибірки на основі ймовірності, посилює рівень репрезентативності опитування і загалом відображає установки української громадської думки в умовах воєнного часу.

Деякі запитання не ставили у Великій Британії та Швейцарії. Анкета в Україні містила кілька запитань, яких не ставили в інших місцях.

Яка кількість українських медійників використовує ШІ: дослідження ІМІ.