Гранчак, шуфля, писок та бинда: ось, що так називають на Вінниччині

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Жулидик, кодола, мутлик та чутиро: значення цих діалектизмів Одеської області

Деталі

Поговорімо про південно-західне наріччя української мови, а саме про подільський говір, який поширений на території сучасних Вінницької, Хмельницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської та Миколаївської областей.

Поділимось з вами кількома популярними словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначених регіонів: гранчак, шуфля, писок та бинда. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. На картинці вище, як підказка, зображено значення одного з цих діалектизмів.

Зробили свої "ставки"? Тепер розкриємо правильні відповіді. Гранчак (наголос на другий склад) – це, як ви могли здогадатися, усім відома типова склянка з гранями. Шуфля (наголос на перший склад) – так зазвичай називають широку лопату, від німецького слова Schaufel, але також шуфлею можуть називати й совок.

Писок (наголос на перший склад) – це слово, яке часто зневажливо використовують, вказуючи на рот чи обличчя. Бинда (наголос на перший склад) – так називають стрічки, зазвичай ті, які використовують як прикрасу.

Раніше ми розповідали, що означають діалектизми Волинської області жижка, квактуха, мач та преженя.