Лагун, мандрон, оцванок та пуня: ось, що означають ці діалектизми Миколаївщини

Україна – велика й багатокультурна держава. Настільки велика, що, попри одну державну українську мову, у різних її регіонах говорять по-різному. Якщо ви, наприклад, живете у Полтавській області й вирішили поїхати відпочити у якесь селище на Закарпатті, то спілкуючись з місцевими жителями, ви можете виявити, що не розумієте один одного. При цьому ви усі говорите українською. Вся справа у діалектах (говорі) – різновидах національної мови, які є продуктом історичного розвитку різних регіонів держави.

• Гранчак, шуфля, писок та бинда: ось, що так називають на Вінниччині

Деталі

Поговорімо про південно-східне наріччя української мови, а саме про степовий говір, який поширений на території сучасних Кіровоградської, Дніпропетровської, Луганської областей та частково Миколаївської, Одеської, Запорізької, Донецької, Херсонської областей. Також цей діалект використовують у Краснодарському краю рф та південно-східній частині Румунії.

Поділимось з вами кількома популярними словами, які під час спілкування можуть використовувати жителі вищезазначених регіонів: лагун, мандрон, оцванок та пуня. Перед тим як читати далі, зіграймо у маленьку гру: спробуйте відгадати, що означають ці слова. Зображення вище є підказкою до одного зі значень цих діалектизмів.

Якщо ви уже зробили свої ставки на значення цих слів, то розкриймо правильні відповіді. Лагун (наголос на другий склад) – так на Миколаївщині можуть називати великий глиняний глечик, у якому зазвичай тримають воду чи якісь напої. Мандрон (наголос на другий склад), який також можуть називати мандриком – це сирник.

Оцванок (наголос на другий склад) – так називають дерев'яний обрубок, дровеняку. Пуня (наголос на перший склад) – це сарай, стайня.

Раніше ми розповідали, що означають діалектизми Волинської області жижка, квактуха, мач та преженя.