Гуде та димить: чим небезпечні генератори для здоров’я українців

Щоб пережити блекаути, викликані російськими обстрілами енергетичних об’єктів, українці з 2022 року масово використовують бензинові та дизельні генератори. Без додаткового джерела енергії кафе, офіси, спортклуби, магазини та інші заклади не можуть працювати. Однак шум та викиди від генераторів загрожують фізичному та психічному здоровʼю людей. Про це повідомляє Рух ЧЕСНО.

• Як допомогти постраждалому при тепловому ударі

Деталі

Роботу генератора можна порівняти з роботою двигуна старої автівки. І хоча екологічний вплив окремо взятого генератора незначний, їхнє одночасне масове використання в одному кварталі може мати суттєвий негативний ефект, особливо в умовах аномальної спеки.

Законодавство дозволяє використання генераторів за умови дотримання норм ДСНС, а саме з дотриманням вимог щодо:

• майданчику – має бути рівним, бажано з навісом для захисту від опадів;
• розміщення установки за щонайменше 6 м від інших будівель, авто тощо, або за 1 м від суцільних негорючих стін без вікон (хоча деякі підприємці розміщують установки на значно меншій відстані і навіть впритул до стін);
• в окремому технічному просторому приміщенні з вентиляцією;
• виконання вимог правил безпеки експлуатації.

За словами еколога Сергія Карлащука, вплив генератора на довкілля та здоровʼя порівняно із транспортом може бути незначним. Але масове одночасне використання може становити небезпеку, особливо без дотримання пожежних норм щодо їхнього розміщення.

Люди майже не здатні адаптуватися до акустичних подразників, тому шумове забруднення має накопичувальний ефект. Потужний шум активізує вироблення гормонів стресу — таких як адреналін, кортизол та норадреналін. Чим довше “працюють” ці гормони, тим вища ймовірність, що вони призведуть до небезпечних для життя фізіологічних проблем, зокрема до підвищення тиску, хвороб серцево-судинної, травної, нервової та ендокринної систем.

Інтенсивний шум також може погіршувати психологічний стан та викликати психічні розлади, зокрема депресію, тривожність, постстресовий і посттравматичний розлад, тривожно-фобічні розлади.

Крім того, звуки, гучність яких перевищує 85 дБ, можуть пошкодити органи слуху та навіть спричинити тимчасову втрату чи зниження цього чуття, дзвін у вухах та труднощі з розумінням мови. При появі таких симптомів варто звернутися до лікаря.

Тим, кому доводиться чути шум від генераторів “десь вдалині” або проходячи повз, це може здатися несуттєвим. Однак для людей, які наразі вимушені постійно жити чи працювати поряд із ними, таке сусідство може бути небезпечним.

Щоб мінімізувати вплив шуму, можна використовувати беруші або шумозахисні навушники.

Дерева та інші рослини здатні поглинати та розсіювати шум. Крони листяних дерев поглинають 26% звукової енергії. Густі чагарники можуть знижувати рівні шуму на 17–23 дБ, не густі — на 4–7 дБ, а трав’яний покрив — на 5–7 фонів (інша одиниця виміру гучності, що повʼязується із чутливістю людського слуху).

Вихлопні гази від генераторів за своїм складом аналогічні до викидів автівок і містять чадний та вуглекислий гази, оксиди азоту, вуглеводні, альдегіди, сажу та часточки дрібнодисперсного пилу. Основну небезпеку становить саме чадний газ. 

Він не має запаху, а в клітинах крові (еритроцитах) утворює стійку сполуку, через що людина відчуває кисневе голодування (гіпоксію). У легких випадках такого отруєння виникає запаморочення, головний біль, шум у вухах, задишка, прискорене серцебиття, нудота тощо. У тяжких випадках виникають судоми, втрата свідомості, кома.

Чадний газ легший за повітря і підіймається нагору. Тому при роботі генераторів варто зачиняти вікна.

Нагадаємо, що Мобільний зв'язок та інтернет без світла будуть доступні протягом 10 годин: розпорядження НЦУ.