Затверджено стандарт профільної середньої освіти: що змінилось

Кабмін затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти. Він буде застосовуватись в академічних ліцеях (10–12 класи), закладах професійної (професійно-технічної), а також фахової передвищої та спеціалізованої освіти (щодо здобуття повної загальної середньої освіти). Старт програми за новим стандартом буде з  1 вересня 2027 року. Деталі пояснив Данило Гетманцев. 

• Навчальний рік у всіх громадах розпочнеться в один день

До того часу здійснюватиметься підготовка: затвердження типової освітньої програми / модельних навчальних програм різних курсів і навчальних предметів, зміна мережі закладів освіти тощо.

Що зміниться: 

• з’явиться можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію: навчатися за академічним або професійним спрямуванням, можна буде обрати профіль навчання (математичний, STEM, IT, мовно-літературний тощо), який пропонуватиме предмети / курси для поглибленого чи професійно орієнтованого вивчення, а також предмети / курси поза профілем;
• кількість годин на обов’язкові предмети й курси – найбільшав 10 класі. Цей рік – адаптаційний, має допомогти учневі визначитися з обраним профілем, за потреби після 10 класу змінити його без будь-яких освітніх втрат – відмінність між профілями в цей рік буде мінімальною;
• кількість годин на навчальні предмети / курси зростатиме з кожним роком навчання:
• курси / предмети за обраним профілем: 10 клас — 280, 11 клас — 315, 12 клас — 420;
• курси / предмети поза обраним профілем: 10 клас — 140, 11 клас — 315, 12 клас — 420.
• обов’язкові для всіх курси / предмети: 10 клас — 840, 11 клас — 630, 12 клас — 420.
• години на вибіркові курси або предмети охоплюватимуть як профільні, так і позапрофільні предмети й курси (для закладів освіти – це реалізація академічної свободи, для учнів — можливість багатогранного розвитку);
• години для предметів і курсів за вибором можна перерозподілити на обов’язкові предмети / курси за обраним профілем, але не можна додати до загальнообов’язкових курсів чи предметів;
• вивчати різні предмети й курси можна буде в різних групах — за особистим вибором учня;
• вимоги до результатів навчання сформовано на завершення 12 року навчання (будуть основні та поглиблені орієнтири для оцінювання – основних мають досягти всі здобувачі освіти, а поглиблених — ті, для кого відповідна галузь чи кілька галузей є профільною).

Гетманцев заявив, що дослідження PISA-2023 показує, що відставання України у якості шкільної освіти посилюється.  

Підтверджую це й власними спостереженнями, як людина, що вже багато років викладає у провідному вищому навчальному закладі держави.  

Можна виправдовувати погіршення стану справ ковідом-19, повномасштабною війною з постійними повітряними тривогами і необхідністю перебувати в укритті, а подекуди – здобувати освіту дистанційно, перебоями з електрикою, відтоком та поглибленням дефіциту вчителів, застарілими навчальними програмами тощо – але хіба від цього комусь стане легше, якщо ми обмежимось лише встановленням причини?

Система, на "запасах" якої ми "їхали" багато років, а наші діти продовжували привозити перемоги на різноманітних освітніх конкурсах і змаганнях – поступово вичерпує свій ресурс.

Змінюється світ, а з ним – змінюється система освіти та вимоги до знань.

Україна має запропонувати дітям таку освіту, яка забезпечить надолуження відставання від держав ЄС, до якого ми рухаємось.

Це стане одним з важливих факторів для мільйонів українських біженців, які зараз перебувають у Європі, при вирішенні питання – залишатись там чи повертатись з часом в Україну.

Раніше ми писали, що у МОН розшифрували статуси заявок в е-кабінетах на вступ до ЗВО.