Як розвивати уяву у дітей і чому це важливо – поради психологині

Дитинство – період мрій та фантазій. Усе, що оточує дітей в цей час, може перетворитися на казкові атрибути. Наталія Мудрик, психологиня у школі МрійДій, арттерапевтка та консультантка з психічного здоров‘я, розповіла, як сприяти розвитку уяви у своїх дітей та чому це важливо.

• Залежність підлітків від смартфонів: як реагувати батькам – експерти

Деталі

Далі – слова експертки

Згадайте, як граючись в дитинстві, ви замість палиці, яка впала з дерева, бачили меч, що захистить вас від чудовиська? Чи знаходили у себе на подвір'ї дорогоцінні камінці, які мали чарівні/лікувальні властивості? Або ж могли подорожувати світом лише силою думки?

В дитинстві наші можливості безмежні! А здорова дитяча уява - це могутній інструмент в процесі росту та розвитку мозку.

Що ж таке уява?

Це здатність дитини візуалізувати нові ідеї, образи та поняття, яких немає в їхній фізичній реальності.

Залежно від віку, інтересів і внутрішнього світу дитини, творча уява може проявлятися по-різному: драматична гра з костюмами та інвентарем, танці на вигаданому балу, приготування уявної страви, чи чаювання в колі найкращих друзів (іграшок).

Для чого нам уява і вміння фантазувати?

• заохочення уяви в дитини дає їй можливість виразити себе та дослідити власну творчість, яка своєю чергою допомагає їй мислити нестандартно, знаходити розв'язання проблем, з якими вона стикається, а також навчитися шукати відповіді на питання, чи новий спосіб застосування звичних на перший погляд речей.
• у творчій грі на одинці чи з друзями/рідними уява дозволяє розвинути навичку спілкування, вміння співпрацювати та загалом дає дитині розуміння соціальних ролей і стосунків.
• творчі ідеї та гра можуть допомогти дитині усвідомити, що її думки та точка зору можуть відрізнятися від інших дітей.
• драматична гра допомагає розвинути когнітивну гнучкість — здатність адаптувати те, як дитина думає, поводиться та реагує - до того, що відбувається у світі навколо неї.
• ігри-фантазії дозволяють дитині легше виразити/прожити позитивні та негативні емоції, проявляти емпатію.
• навчитися емоційно реагувати на події, а також регулювати свій емоційний стан.

Як сприяти активізації уяви та фантазії у дитини?

• Нудьга - це найкращий генератор ідей та активатор уяви.

Нам дорослим важливо подбати про час і місце, коли дитина не має чітких інструкцій, коли її ніхто не розважає, і вона має можливість взаємодіяти з простором та предметами, що її оточують у той спосіб, який їй спадає на думку.

• Читання та розповідання історій є важливим заняттями для розвитку уяви дитини.

Історії переносять дітей у різні світи, часи та перспективи, виховуючи у них почуття дива та цікавості. Круто працює інтерактивне читання, коли діти можуть передбачити сюжет або завершити оповідання по-своєму. На заняттях у школі МрійДій та зустрічах з дітьми використовую "Кубики історій", які передбачають спільне створення історії, заохочують дітей додавати власні деталі/повороти та персонажів.

Чи чули Ви термін "відкриті питання", які спонукають до роздумів та самовираження? Те саме стосується іграшок та мистецтва. Для розвитку уяви та фантазії важливо залишати місце вільному прояву ідей.

Можна надати дитині різні матеріали, але як їх використовувати, і що з них створити - нехай вирішує сама дитина. Спочатку може бути складно і дитина може казати "а що мені намалювати/ зліпити?", "я не знаю", "я не вмію" тощо. Але чим більше вона матиме такого досвіду, тим краще це працюватиме.

Цікавість має велике значення для уяви. А дитячі інтереси можуть бути потужним рушієм творчої гри та дослідження. Важливо надавати можливості та ресурси пов’язані саме з інтересами дитини. Якщо вона/він любить космос, можна читати про планети та створювати мистецькі проєкти на тему космосу.

Уява збагачує наше життя і робить його яскравішим. І кожна мить – прогулянка, побутові справи, похід в гості, розмова перед сном - це шанс її розпалити.

Пам'ятайте, що уява є основним джерелом усіх досягнень людства, а винахідники можуть бути зовсім поруч.

Нещодавно ми розповідали, як батькам знаходити підхід до дітей-підлітків.