Як слідчий має проводити експеримент на місці події кримінального правопорушення?
КПК України не вимагає від слідчого проводити слідчий експеримент заявленим чином
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду
КПК України не вимагає від слідчого проводити слідчий експеримент виключно на місці події кримінального правопорушення з відтворенням усіх умов, які існували на час вчинення діяння.
Деталі
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що суд першої інстанції безпідставно визнав неналежними й недопустимими доказами висновки судово-медичних експертиз, якими встановлено кількість ударів та розмежування ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а також слідчі експерименти за участю потерпілих.
Як вбачається з матеріалів справи, визнаючи протоколи слідчих експериментів за участю потерпілих недопустимими доказами, місцевий суд послався на те, що вони не відповідають вимогам ст. 240 КПК України, оскільки в них не відтворена обстановка, обставини та дії, зокрема вони були проведені не на межі присадибних ділянок, а в домогосподарстві потерпілих і в дощову погоду. Суд апеляційної інстанції не проаналізував оспорюваних прокурором висновків суду першої інстанції щодо недопустимості результатів проведених слідчих експериментів, а лише погодився із застосуванням місцевим судом доктрини «плодів отруєного дерева» щодо похідних від цієї слідчої дії доказів, у тому числі проведених у справі судово-медичних експертиз.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, ККС ВС вказав, що положення ст. 240 КПК України не передбачає обов’язку відтворити всі умови, які існували на час події, а вимагає лише моделювання умов, наближених до тих, що існували на момент події і є важливими для мети експерименту, що й було зроблено під час проведення експериментів. При цьому відповідно до даних слідчих експериментів за участю понятих потерпілі на статистах показали, які дії щодо них вчиняв обвинувачений, і спосіб та механізм завдання ударів.
Постанова ККС ВС від 2 липня 2024 року у справі № 303/5115/15-к (провадження № 51-206км24).
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду.
Висновок ВП ВС: позовна вимога є належним способом захисту прав орендодавця земельної ділянки.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
