Емоційний добробут вашого улюбленця: як розпізнати та подолати стрес у собаки

Собака виляє хвостом і радісно зустрічає власника біля дверей – здається, він найщасливіший пес у світі, оточений любов’ю та ласкою. Насправді ж господар часто може не розпізнавати, як саме почувається тварина. Дослідження університету Гельсінкі показує, що понад 70% собак страждають від тривожності та страху. При цьому лише 36% власників собак можуть помітити ознаки погіршення психічного стану улюбленця.

Поради Катерини Балюк, головної спеціалістки з ветеринарних питань Mars Україна, допоможуть розпізнати приховані сигнали стресу в собаки та дізнатися конкретні кроки, які може зробити господар, щоб забезпечити улюбленцю спокій та комфорт.

Причини стресової поведінки домашнього собаки бувають вродженими, як-от порушення психіки чи хвороби, які мають вплив на темперамент та поведінку тварини, та і набутими, під впливом зовнішніх факторів.

До набутих причин стресової поведінки у собак можна віднести:

• Зміни в харчуванні: різкий перехід на інший корм або зміна режиму годування.
• Зміна середовища: переїзд, ремонт, зміна членів сім'ї.
• Самотність: тривале перебування на самоті, зміна звичного розпорядку дня.
• Травматичні події: попередні стресові ситуації, наприклад візити до ветеринара, погане ставлення минулих власників;
• Неправильне виховання: покарання, непослідовні команди.
• Дратівливі фактори: гучні звуки, грози, вибухи.

Тварини, які перебували в притулках або змінили родину, будуть більш схильними до стресу. Само собою факт переселення в нове місце та зміна господарів є чинником емоційного навантаження та як наслідок відповідної “стресової” поведінки.

Голосні звуки та гуркіт, як-от: петарди, вибухи, робота ППО – часто стають причинами напруги та зміни поведінки у собак. Слух у собак чутливіший за людський, тому різкі звуки сприймаються ними як більш гучні, чим і пояснюється посилене хвилювання тварин. До того ж тварини, як і люди, теж відчувають небезпеку від війни.

Собака може відчувати страх, тривожність і через те, що його пет-перент змінив режим роботи з домашнього на офісний, і як внаслідок цього тварина стала частіше залишатися вдома сама. На контрасті з постійним спілкуванням зі своїм господарем до цього, цей перехід може стати причиною суттєвого стресу у тварини та погіршення її поведінки.

Насамкінець, зміна раціону теж може спричинити “харчовий” стрес у тварини. Мова не про тривалу недоступність їжі, як це може бути у тварин, які втратили дім під час війни, або були довго безхатніми. Мова про банальний перехід на інший корм: коли власники роблять це різко, не поступово, часто переводять тварину з однієї ТМ на іншу торгову марку корму або текстуру корму (наприклад: з вологого корму на сухий). Або коли власник часто експериментує з підбором корму – все це може призводити до неспокою, порушень травлення та дефекації у тварини.

Стрес у собак може проявлятися різними способами та спричинений сукупністю різних факторів. Ось деякі з найпоширеніших ознак:

• Руйнівна поведінка: копання ям, пошкодження та гризіння меблів, шпалер, одягу тощо;
• Соціальні зміни: агресивна поведінка, надмірний гавкіт, відстороненість, уникнення контакту або надмірна прив'язаність до господаря;
• Зміни у звичках: небажання виходити на прогулянку, втрата апетиту або постійний пошук їжі;
• Проблеми зі сном: безсоння, тривожний сон.
• Порушення в організмі: проблеми з травленням, часте сечовипускання або дефекація в недозволених місцях.
• Стереотипна поведінка: повторювані рухи, як-от ходіння по колу, облизування лап, ганяння хвоста.

Якщо ви помітили у свого собаки незвичну поведінку або будь-які інші ознаки, які можуть свідчити про стрес, важливо спершу звернутися до ветеринара. Лікар допоможе виключити можливі фізичні причини таких змін, адже багато захворювань можуть впливати на поведінку тварини. Коли відхилення із фізичним здоров’ям виключено, ось що може допомогти зменшити стрес у собаки:

• Тривалі прогулянки та фізична активність. Як і в людей, фізичні навантаження та прогулянки ефективно зменшують нервовість у собак. Якщо собака весь день перебував вдома, поки господар працював в офісі, тварина потребуватиме довгої активної прогулянки. Важливо виділяти достатньо часу для контакту з твариною, на прогулянки, гру та тренування вранці й ввечері, дотримуючись режиму. Прогнозованість та регулярність усіх дій власника – дуже позитивно впливають на психічний стан собаки. Після прогулянки собака має бути втомленим – це правильна ознака того, що вночі він спатиме без “задніх лап”.
• Контакт з собаками. Якщо собака стресує або проявляє агресію при контакті з іншими тваринами, прогулянка має бути самостійною. Якщо ж собака хоче контакту та гри з іншими собаками, варто забезпечити йому їх. Це ж стосується й маленьких порід собак, яких часто власники не вигулюють взагалі або не допускають до інших тварин. Контакт, обмін запахами для собак є способом обміну інформацією між собою, тож є одним із методів зняття стресу.
• Розумова стимуляція. Годівниці-головоломки, інтерактивні іграшки, тренування з аджиліті, дог-фрізбі, загальні курси дресирування та захисту власника, активні тренування з пошуку по запаху (слідова робота) тощо – спробуйте будь-який з цих варіантів з вашим собакою. Розвиткові заняття відмінно позбавляють нудьги й можуть запобігти негативним проявам поведінки, як-от гризіння, гавкіт і копання. Розумова стимуляція допомагає собаці вивільнити енергію, знімає тривогу та емоційно об’єднує тварину і її власника.
• Безпечне місце. Виділіть улюбленцю місце, де тварина може відпочити, і де її не турбуватимуть інші. Це допоможе вашому вихованцю зміцнити стійкість і здатність справлятися зі стресом.
• Консультація фахівця. Зверніться по допомогу зоопсихолога, якщо ви відчуваєте, що поведінка вашого улюбленця змінюється, а ви не розумієте причини, хоча вже майже все виключили. Приділіть час роботі з кінологом та навчанню на кінологічних курсах. Знання та миттєве виконання команд власника потрібні не тільки для розумового розвитку собаки. Вони можуть допомогти йому справлятися зі стресом та захистити від зовнішніх загроз (наїзду авто, гучних звуків тощо). Починати займатися з кінологом та проходити загальні курси з дресирування краще з щенячого віку (з 3-4 міс.), проте надолужити поступово можна й у дорослому віці собаки.

Зокрема, важливим елементом в тренуванні стане підготовка собак до спокійної реакції на гучні звуки, що особливо важливо зараз, під час постійних звуків вибухів та роботи ППО. Катерина Балюк дає декілька додаткових порад щодо того, як заспокоїти собаку під час вибухів або інших гучних звуків.

1. Якщо собака боїться голосних звуків на вулиці, завжди вигулюйте її на повідцю-рулетці, щоб вона не втекла у паніці. Якщо під час прогулянки стався вибух, підійдіть до собаки, присядьте, обійміть його та заспокойте, даючи відчути вашу присутність та захист. У такому випадку прогулянку краще скоротити та повернутися додому, щоб улюбленець заспокоївся у знайомому середовищі. При наступних виходах на вулицю активно заохочуйте собаку ласощами, щоб він асоціював прогулянки з приємними емоціями.
2. Якщо вибухи застали собаку вдома, не залишайте його одного. Будьте поруч, візьміть його на руки чи обійміть, дозвольте сховатися у безпечному місці. Якщо собака маленький, переноска або обмежений простір можуть допомогти йому вгамувати стрес. Більші собаки можуть шукати прихисток у ванній або під столом. Можна також накрити собаку пледом, аби створити темне, затишне місце, де він буде почувати себе захищеним.
3. Якщо собака дуже чутливий до гучних звуків, ветеринар може порадити спеціальні засоби або методи терапії для зменшення тривожності. Пам'ятайте, що ваша власна поведінка впливає на собаку. Залишайтеся спокійними та впевненими, це допоможе заспокоїти й вашого улюбленця.

Сьогодні ми живемо під впливом постійного стресу від війни, але нам і нашим улюбленцям важливо вчитися з ним справлятися та бути готовими до емоційних викликів.

Нещодавно ми розповідали про три наукові докази того, як собаки підтримують розвиток та добробут дітей.