Соцопитування: Майже половина українців економить на їжі, 12% живуть забезпечено

Майже половина українців (44%) зазначають, що, купуючи продукти харчування, частіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше з огляду на їхню якість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 20-26 вересня та представленого на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.

• КМІС: скоротилася частка українців, готових терпіти війну, скільки буде потрібно

Деталі

Водночас така сама кількість тих, хто частіше дозволяє собі купувати якісніші продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%). Решта 11% опитаних вагалися з відповіддю.

...Після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 року дещо зросла як частка громадян, які відповідають, що зводять кінці з кінцями, грошей бракує навіть на необхідні продукти (з 9% до 12% у вересні 2024 року), так і частка тих, хто відповідає, що живе забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не в змозі (квартиру, автомобіль) (із 6% до 9%), за зменшення частки тих, хто відповідає, що їхній родині загалом на життя вистачає, але придбання речей довготривалого вжитку, як-от меблі, холодильник, телевізор, уже спричиняє труднощі (із 44% до 41%), - наголошується в результатах дослідження.

Порівняно з 2005 роком з 38% до 54% зросла частка громадян, які основну частину коштів для існування отримують за рахунок заробітної плати, і з 38% до 29% зменшилася частка тих, хто живе переважно за рахунок пенсії, стипендії, грошової допомоги або аліментів. Із 7% до 2,5% зменшилася частка тих, хто живе за рахунок запасів або доходів, одержаних у підсобному господарстві, на земельній ділянці, із 5% до 3% - за рахунок побічних заробітків, із 3% до 2% - за рахунок доходів від підприємництва.

• Громадяни України досить скептично оцінюють економічну ситуацію в країні: 60% оцінюють її як дуже погану або доволі погану, лише 6% - як добру або дуже добру й 29,5% - як не погану і не добру.

...За даними опитування, проведеного в грудні 2023 р., ці оцінки погіршилися (відповідно 66,5%, 3% і 27%). Показники останнього опитування, проведеного у вересні 2024 р., кращі, ніж у грудні 2023 р., і близькі до довоєнних показників травня 2021 р., - йдеться в результатах дослідження.

Рівень добробуту власної сім'ї, як правило, громадяни оцінюють краще, ніж економічну ситуацію в країні. 31% оцінює його як поганий, 50% як не поганий і не добрий і 16% як добрий.

...Результати опитування, проведеного у вересні 2024 року, демонструють певне поліпшення порівняно з груднем минулого року і навіть дещо кращі за показники довоєнного 2021 року, - наголошується в пресрелізі.

7% опитаних вважають, що ситуація в економіці протягом найближчих трьох місяців зміниться на краще, 31% очікують погіршення, а 48,5% вважають, що вона не зміниться. Поліпшення рівня добробуту своєї сім'ї очікують 8% респондентів, погіршення - 24%, що він не зміниться - 52%.

• Більшість (54%) громадян України вважає, що соціально-економічна політика української влади спрямована насамперед на підтримку великого капіталу (багатих, олігархів), 13% вважають, що вона спрямована на підтримку малозабезпечених і непрацездатних (нижчого класу, бідних), і лише 10%, що вона спрямована на формування й підтримку середнього класу.

75% респондентів вважають, що в Україні зовсім або здебільшого немає реальної рівності громадян перед законом, і лише 16% - що вона здебільшого або повністю є.

Відповідаючи на запитання, чим саме в їхньому розумінні є допомога держави в підвищенні рівня життя громадян, респонденти найчастіше називають установлення такого рівня зарплат, коли кожен, хто працює, зможе утримувати себе й свою сім'ю на гідному матеріальному рівні (38%). Однак порівняно з 2002 р. частка тих, хто так вважає, суттєво зменшилася (тоді вона становила 55%).

Водночас із 2002 р. зросла із 16% до 30% частка тих, хто вважає, що ця допомога полягає в субсидіях, пільгах, соціальних виплатах малозабезпеченим громадянам, а також тих, хто пов'язує цю допомогу зі створенням умов для вільного підприємництва, передусім малого й середнього бізнесу (з 5 до 8%).

Порівняно з 2018 роком із 20% до 29% зросла частка респондентів, які вважають, що система соціального захисту громадян має будуватися на забезпеченні лише непрацездатних (людей похилого віку, інвалідів, сиріт), і знизилася частка як тих, хто вважає, що держава має надавати адресну допомогу іншим групам, які опинилися в складних життєвих обставинах (із 33% до 30%), так і тих, хто вважає, що держава має захищати всіх знедолених, людей із низькими доходами (із 33% до 28%). Ті, хто вважає, що допомогу мають надавати лише непрацездатним, як і раніше, залишаються в меншості.

• Українці найбільше задоволені стосунками в сім'ї (задоволені ними 65%) і стосунками з оточенням (64%).

Також частка задоволених перевищує частку не задоволених роботою (49% та 14% відповідно), житловими умовами (45% та 22%), станом здоров'я (38% та 25%), якістю товарів і послуг (33% та 25%), становищем у суспільстві, соціальним статусом (32% та 26%), можливістю задовольняти культурні запити й потреби (відповідно 30,5% та 26%), і тим, як загалом складається життя (відповідно 27% та 23%).

Приблизно порівну тих, хто задоволений і не задоволений можливістю здобути освіту або дати необхідну освіту дітям й онукам (28% і 27%), а також рівнем свободи дій щодо ухвалення важливих життєвих рішень (28% і 30,5%).

65% опитаних незадоволені ситуацією в країні загалом, 57% - забезпеченням соціальної справедливості в суспільстві.

Частіше незадоволені, ніж задоволені громадяни діяльністю центральних і місцевих органів влади (48% і 13% відповідно), суспільно-політичною системою країни (47% і 12%), рівнем розвитку демократії в суспільстві (44% і 16%), своїми перспективами на майбутнє, можливостями поліпшити своє становище (40,5% і 17%), можливістю впливати на суспільне життя в місті, селі, районі (40% і 13%), рівнем захищеності громадянських прав (39% і 16%), можливістю брати участь у діяльності громадських організацій, політичних партій (35% і 18%), рівнем свого добробуту (35% і 25,5%), можливістю повноцінно проводити дозвілля (34% і 28%), можливостями реалізації своїх здібностей, самореалізації, самоствердження (33% і 26%).

Опитування методом face-to-face проводили на всіх територіях, які контролює уряд України і на яких не ведуться бойові дії, серед 2016 респондентів віком від 18 років. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводили опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ.

Українці відзначають більш ефективними безпекові угоди ніж міжнародні інституції: опитування.