"Не як в Північній Кореї, але потрібна": Сирський заявив, що в Україні треба запровадити цензуру

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вважає необхідною цензура під час війни. Про це він заявив в інтервʼю проєкту БАЗА на "Радіо Байрактар".

Деталі

Головком пояснив, що цензура під час війни однозначно потрібна, але диктатури, як у Північній Кореї, він не хоче.

Сирський нагадав, що навіть закон про військовий стан, який наразі діє в Україні, містить багато відповідних обмежень. На його думку, цензура особливо важлива в сучасних умовах, коли люди мають легкий доступ до інформації.

Головнокомандувач навів приклад, коли потрібно було тримати в таємниці від ворога деталі операцій ЗСУ у Харківській та Курській областях. Тоді завдяки тиші в ефірі росіяни думали, що українська армія вже не спроможна на активні бойові дії.

• "Він відірваний від реальності": Єрмак розповів, що спонукає путіна продовжувати війну

Він наголосив, що дійсно, "є чутлива інформація, яку не можна розповсюджувати", але в цілому інформувати суспільство про війну потрібно, "щоб люди розуміли, що війна тут, поруч за нами".

На початку повномасштабного вторгнення рф Сирський керував обороною Києва. Він згадує, що найважчим моментом стали бойові дії поблизу села Мощун. Головком розповів:

Тоді противник вночі планував переправити щонайменше батальйон. Була велика кількість техніки, було зведено 5 понтонно-мостових переправ через Ірпінь. Противник готувався подолати Ірпінь і перейти до широкомасштабних бойових дій у Мощуні

Тоді росія зосередила поблизу Мощуна кілька десятків морпіхів, близько 15-20 одиниць БМД, які вже були на правому березі населеного пункту, де тримали оборону ЗСУ. За словами головкома, найкритичнішим став момент, коли техніка почала рухатися.  

Однак згодом українські воїни зруйнували 2 переправи, що унеможливило реалізацію найгірших сценаріїв для ЗСУ, і зрештою вибили російських окупантів з Київської області, а загарбники вплав тікали з-під Мощуна та кидали техніку. 

Сирський прокоментував чутки про те, що росіянам нібито дали втекти під час операції зі звільнення Харківщини. Він сказав:

Насправді ніхто нікому не давав втекти. Після того, як ми взяли Ізюм, у нас був тиждень практично на перегрупування, на поповнення втрат. Потім ми почали наступати уже на іншому березі річки Оскіл, ми переправились, були бої. Ми просто зазнали втрат передусім в озброєнні, техніка ламалася й отримувала бойові пошкодження. Що було критичним - те, що у батальйонах залишалося буквально там дві-три одиниці. Тобто не було на чому воювати

Також, за його словами, перешкодою стало те, що військові були виснажені, адже бойові дії тривали фактично місяць.

Олександр Сирський також розповів про найважчий для нього день з початку повномасштабної війни. Він згадує:

Коли були бої за Лисичанськ. Коли противник атакував цілими батальйонами на бронетехніці. Тоді я був зі своїм штабом перекинутий на "Хортицю"... Через декілька днів почався широкомасштабний наступ. Противник наступав на Лисичанськ. Мета була – захоплення. В районі і самого Лисичанська, і НПЗ були дуже напружені бої. Багато разів ці колони проривалися крізь нашу оборону і потім шукали де розвернутися. Ми вели вогонь, знищували техніку, піхоту. Там були такі тяжкі моменти

Він додав, що тоді для стабілізації ситуації була перекинута додаткова бригада, яка зупинила ворога на цьому напрямку. Тоді 54 бригада стала навпроти НПЗ тоді і фактично стабілізувала лінію фронту. Вона відбила всі атаки противника, завдала суттєвих втрат, що після цього ситуація стабілізувалася.

155 окрема механізована бригада імені Анни Київської поступово набуває визначених бойових спроможностей, зроблено висновки, які буде враховано під час підготовки військовослужбовців, заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський після відвідання покровського напряму, де ухвалив рішення щодо посилення підрозділів резервами.