Що породило чорну діру в українській економіці – експерт про проблеми менеджменту в Україні

Петро Калита, уривок з брошури "Що не так з менеджментом по-українськи та які наслідки це має для України"

У 2001 р. в Україні була допущена і "узаконена" перша принципова помилка щодо визначення поняття "менеджмент" (що привело до спотворення його сутності), яка відображена в ДСТУ ІSО 9000 (2001, 2007, 2015 рр.) і за понад 20 років отримала широке розповсюдження в масштабах всієї країни.

У 2002 р. в Україні допущена друга принципова помилка, яка містилась у Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції. Ця помилка спричинила "розщеплення" спеціальності "менеджмент" та негативно вплинула на процеси підготовки фахівців з менеджменту в Україні. І хоч на багаторічні вимоги професійної громадськості у 2019 р. ця Концепція була анульована, її негативні наслідки щодо підготовки фахівців з менеджменту збереглися і чинні ще й сьогодні.

• Проблеми менеджменту в Україні: чому бізнесу складно розвиватися?

Помилкове визначення поняття "менеджмент" та "розщеплення" спеціальності "менеджмент" сприяло формуванню в Україні хибного розуміння і застосування менеджменту, що знайшло своє відображення, зокрема, в документах системи кваліфікацій, таких як: Класифікатор професій, Перелік галузей знань і спеціальностей, навчальні програми і підручники, освітні і професійні стандарти. А це, в свою чергу, створило умови для підготовки і присвоєння кваліфікацій українським управителям/менеджерам, які не відповідають сучасним вимогам і неспроможні забезпечити сталий розвиток українських організацій і України в цілому.

Через брак фахівців, що адекватно розуміються на сучасному системному менеджменті, в Україні ні у влади, ні у бізнесу ще не склалося належного ставлення до ділової культури і системного менеджменту. Це породило ряд негативних наслідків. Системному менеджменту ще так і не приділяється належної уваги. Не залучена академічна наука до дослідження проблем у цій надзвичайно важливій сфері. Ці питання не відображені в жодній державній політиці розвитку. Органи влади і бізнес (за невеликим виключенням) дотепер продовжують використовувати не сучасні системи менеджменту, а застарілі системи управління з відповідними наслідками. А реальний стан України, її економіки, а також рівень життя переважної більшості громадян не потребують коментарів.

Незважаючи на ключову роль менеджменту для забезпечення стійкого розвитку українських організацій і України, ця надзвичайно важлива сфера діяльності в Україні залишається "безхазяйною". Жодний центральний орган влади не відповідає за розвиток в Україні цієї сфери діяльності.

Якщо останні десятиліття в розвинених країнах організованою спільнотою зверху управляють професіональні топ-менеджери і менеджери, які заглядають в майбутнє і приймають стратегічні рішення, необхідні для стійкого розвитку країн та їх організацій, а внизу оперативне управління здійснюють підготовлені управителі, керуючись стратегічними установками зверху, то в Україні, згідно чинним документам, все навпаки. Менеджери (управителі) керують продажем продовольчих товарів, грошовим посередництвом, орендою машин і устаткування тощо, а зверху працюють оперативні "управителі", які керують не тільки організаціями, але й Україною в цілому (переважно в оперативному режимі?). І тому не треба дивуватися, що Україна у своєму розвитку має відповідні результати.

Незважаючи на те, що протягом багатьох років професійна громадськість намагалась привернути увагу уряду до системних проблем у сфері менеджменту, неодноразово зверталась у різні урядові інстанції з пропозиціями з їх усунення, проявляла свою Що не так з менеджментом по-українськи та які наслідки це має для України готовність долучитися до удосконалень, вона не була почута і адекватної реакції, на жаль, не відбулось. А за роки існування зазначених принципових помилок проблеми у сфері менеджменту перетворились на "білу пляму", яка, в свою чергу, породила "чорну діру" у вітчизняній економіці (і не тільки), що нівелює і поглинає наявні можливості українського суспільства.