Погода в Європі стає все більш сонячною та спекотною

Завдяки отриманим даним від таких організацій, як Copernicus та EUMETSAT, що займаються проблемою кліматичних змін та спостереженням за атмосферою, можна зробити кілька цікавих висновків. Тривалість сонячного сяйва на території Європи поступово зростає. Подібна динаміка спостерігається із середини 2000-х років, яка показує дуже непогану стійкість на міжрічному масштабі. Завдяки супутниковому моніторингу стало можливим побудувати часові ряди цього показника з 1983 року та простежити тенденцію змін відносно 30-річної кліматичної норми (1991 – 2020 рр.). Крім того, минулий рік виявився найбільш сонячним та спекотним у центральній та південно-східній Європі за весь період спостережень.

Причиною збільшення тривалості сонячного сяйва є поступове скорочення площі та повторюваності деяких форм хмарності, а також помітне домінування антициклонів у синоптичних процесах. Істотно менше стало хмарності шаруватих форм, у той час як трохи зросла кількість конвективних хмар (купчасті / купчасто-дощові). У свою чергу, збільшення тривалості сонячного сяйва (до слова, цей показник на метеостанціях вимірюється за допомогою геліографа) прямо корелює зі зростанням середньої температури в регіоні та частотою хвиль спеки в літній період.

На території України зміни клімату відбуваються ще більш стрімкими темпами, ніж у середньому по Європі. В останні десятиліття суттєво змінилася атмосферна циркуляція таким чином, що до нас частіше надходять сухі і спекотні повітряні маси субтропічного походження з півночі Африки, Близького Сходу і Центральної Азії. Додатковим негативним фактором є збільшення повторюваності в тривалості малорухомих антициклонів та гребнів високого тиску, які у літній період сприяють виникненню посухи та розповсюдженню пожеж в екосистемах. Взимку майже перестав фіксуватися постійний сніговий покрив, а у південних областях та Криму саме поняття «зими» вже втратило актуальність, оскільки стійких і тривалих морозів більше не спостерігається.

Чисельні дослідження багатьох кліматологів з різних країн вказують на те, що саме Європа швидше за інші регіони Землі нагрівається. Зростання середньорічної температури, а також збільшення повторюваності рекордів тепла стає все більш вираженим. У середньому за п'ять останніх років температура у Європі виявилася як мінімум на 2,4 °C вищою за доіндустріальну епоху (кінець XIX століття). Окрім Європи дуже швидкі темпи потепління демонструє Арктика, особливо ті її райони, які перебувають під впливом теплої Північно-атлантичної течії, яка за полярним колом переходить у Шпіцбергенську.

Спекотна погода, як відомо, негативно впливає на здоров’я людини. Такі наслідки тривалої жаркої погоди, як «тепловий стрес» (від англ. – heat stress), залежать не лише від температури, а й від інших метеорологічних параметрів (швидкість вітру, відносна вологість, рівень атмосферного тиску тощо). Очевидним є те, що тепловий стрес продовжує зростати по всій Європі за останні 20 років. Є також багато інших біокліматичних показників, які виходять далеко за межі однієї лише температури. І в умовах зміни клімату людство повинно бути готовим до нових викликів, а також по можливості максимально знизити всі ризики небезпечних та стихійних явищ погоди для подальшого економічного і соціального розвитку.