Свято усіх закоханих: історія Дня святого Валентина

День святого Валентина або День всіх закоханих 14 лютого святкують по всьому світу, хоч традиції святкування і відрізняються у різних народів. Десь прийнято дарувати одне одному шоколад (Японія), десь прикраси (Франція), в деяких країнах закохані дарують живі квіти (Україна), а в деяких – засушені (Данія). Безліч людей по всьому світу дарують одне одному валентинки але мало хто знає, що такого святого, як Валентин могло й не існувати.

День Святого Валентина – це час романтики, кохання та демонстрації своєї відданості й вірності. Але походження цього свята цукерок і купідонів насправді темне і заплутане.

Легенда про святого Валентина

За однією з легенд християнський священник Валентин жив у часи правління римського імператора Клавдія ІІ Готського (ІІІ століття нашої ери) й окрім богослужіння займався медициною. Імператор Клавдій прославився своїми військовими походами, він був дуже войовничим й вважав, що сім’я відволікає воїнів від їхнього головного обов’язку – воювати за імперію. Клавдій видав едикт за яким усім воїнам забороняється одружуватись. Римський лікар та священник Валентин пішов наперекір указу та продовжував підпільно вінчати всіх охочих. Імператор про це дізнався та ув’язнив священника. Дочка вартового в’язниці була сліпою, Валентин зцілив її після чого батько та уся родина прийняли християнство. За легендою імператор Клавдій дізнався про це та стратив Валентина 14 лютого.

Але відомо, що в ІІ-ІІІ столітті від Різдва Христового жило троє святих Валентинів, які були римськими мучениками. Один був лікарем та священником, другий – єпископом у Терні, а третій жив у Єгипті, возвеличував у проповідях цінності шлюбу та був одним з кандидатів на папський престол.

Читайте також: традиції святкування Різдва, які християни перейняли у язичників

Язичницьке свято Луперкалій у Стародавньому Римі

Багато християнських свят сягають своєю історією до традицій язичницьких вірувань. Оскільки християнство виникло в Стародавньому Римі, то й перейняло велику кількість традиційних язичницьких обрядів та свят жителів великої імперії. Святкування Дня всіх закоханих не стало виключенням.

З 13 по 15 лютого за декілька століть до народження Христа римляни відзначали свято Луперкалій на честь бога Фавна. Чоловіки приносили в жертву козу і собаку, а потім, як би це не було дивно, шмагали жінок шкірою щойно вбитих тварин. На думку істориків, молоді жінки вишиковувалися в чергу, щоб чоловіки вдарили їх. Вони вірили, що це зробить їх плідними.

Жорстоке свято включало сватівську лотерею, в якій юнаки витягували з посудини імена жінок. Тоді пара була б з’єднана на час фестивалю — або довше, якщо збіг був правильний.

У 5 столітті нашої ери церква об’єднала День Святого Валентина з Луперкалією, щоб замінити язичницькі ритуали.

Ставлення церкви

У Римо-католицькій церкві є 16 святих Валентинів та дві святі Валентини, але 1969 року покровителя закоханих вилучили з календаря святих, оскільки його історичність взяли під сумнів.

Офіційно в РКЦ святого Валентина вважають покровителем людей з нервовими захворюваннями.

Офіційно свято з’явилось після указу Папи Римського Геласія І в 496 році.

В Греко-Католицькій та Православній церквах 14 лютого під час богослужінь не згадують ім’я святого Валентина.

Перші традиції святкування

Популярним по всій Європі свято стало після XV століття. "Винахідником" валентинки вважають герцога Карла І Орлеанського, який в 1415 році, перебуваючи в полоні, відправляв дружині віршовані любовні послання.

В середньовічній Європі 14 лютого хлопці за традицією писали на клаптиках паперу імена дівчат, скидали їх у мішечок, перемішували та по черзі витягували. Дівчина, чиє ім'я діставав з мішка хлопець мала стати на рік його «Валентиною», а він її «Валентином». Цей рік відносини між хлопцем та дівчиною мали бути схожими на стосунки лицаря з дамою його серця, які описувалися в популярних тоді лицарських романах.

В середньовічній Англії навіть існувало повір'я, що перший чоловік, якого в цей день побачить дівчина має стати її Валентином, тому жінки залишалися вдома або гуляли із зав'язаними очима.

В інших частинах світу, окрім Європи, День святого Валентина почали святкувати вже після XVII століття і в кожній країні свято обростало новими звичаями та традиціями, характерними для її культури.